Надія Пилипенко
Дійсність – це хаос, але в роботі людської уяви є невблаганна логіка. І тільки наша підсвідомість несе каяття слідувати по п’ятах за злочином. Тільки в уяві постає нам огидні наслідки кожного нашого гріха. У реальному світі фактів грішники не карати, праведники не винагороджується. Сильному супроводжує успіх, слабкого осягає невдача. Ось і все.
Людство перебільшує свою роль на землі. Це – його первородний гріх. Якби печерні люди вміли сміятися, історія пішла б іншим шляхом.
Красиві гріхи, як і красиві речі – привілей багатих і успішних.
Ті, хто в прекрасному знаходять дурне, – люди зіпсовані, і до того ж зіпсованість не робить їх привабливими. Це великий гріх.
Це погляд домінанта – важкий, холодний, нестерпно чуттєвий, сім відтінків гріха в одному спокушає погляді.
Любов’ю все купується, все рятується … Любов таке безцінний скарб, що на неї весь світ купити можеш, і не тільки свої, але і чужі гріхи ще викупиш. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
