Надія Пилипенко
– Він обожнює тебе, дорога. – І я обожнюю його. – Неодмінно скажи йому про це. Чоловіки люблять чути всі ці сентименти так само, як і ми.
Головне, самому собі не брешіть. Лгущій самому собі і власну брехню свою слухає до того доходить, що вже ніякої правди ні в собі, ні кругом не розрізняє, а отже, входить в неповагу і до себе і до інших. Чи не поважаючи ж нікого, перестає любити, а щоб, не маючи любові, зайняти себе і розважити, віддається пристрастям і грубим солодощів і доходить зовсім до свинства в пороках своїх, а все від безперервної брехні і людям і собі самому. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
Коли я дуже люблю когось, я ніколи нікому не називаю його імені. Це все одно що віддати іншим частинку дорогого тобі людини.
– Любіть ви вуличне спів? – звернувся раптом Раскольников до одного, вже немолодому, перехожому, який став поруч з ним у шарманки і мав вигляд фланера. Той дико подивився і здивувався. – Я люблю, – продовжував Раскольников, але з таким виглядом, ніби зовсім і не про вуличний співі говорив, – я люблю, як співають під шарманку в холодний, темний і сирий осінній вечір, неодмінно в сирий, коли у всіх перехожих блідо зелені і хворі особи; або, ще краще, коли сніг мокрий падає, зовсім прямо, без вітрі, знаєте? а крізь нього ліхтарі з газом блищать … – Не знаю-з … Вибачте … – пробурмотів пан, переляканий і питанням, і дивним видом Раскольникова, і перейшов на інший бік вулиці.
Але навіщо ж вони самі мене так люблять, якщо я не стою того! О, якщо б я був один і ніхто не любив мене, і сам би я нікого не любив! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Ти любиш всіх, а любити всіх – означає не любити нікого. Тобі все одно байдужі.
Так, так, я люблю тебе! .. І моя вина, що ти цього не знав.
Треба мати любов до праці. Без цього нічого не можна зробити. Треба полюбити господарство, так! І, повірте, це зовсім не нудно. Вигадали, що в селі туга … да я б помер від туги, якби хоча один день провів в місті так, як проводять вони! Господарю немає часу нудьгувати. У житті його немає порожнечі – все повнота. «Мертві душі» Микола Гоголь
У мене є передчуття … знайомлячись з жінкою, я завжди безпомилково відгадував, буде вона мене любити чи ні …
Хочеш, щоб він написав про свою любов неоновими літерами на лобі?
Любов’ю все купується, все рятується … Любов таке безцінний скарб, що на неї весь світ купити можеш, і не тільки свої, але і чужі гріхи ще викупиш. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
