Надія Пилипенко
Не важливо, що саме ти робиш, важливо, щоб все, до чого ти доторкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалася частка тебе самого. У цьому різниця між людиною, просто тим, хто стриже траву на галявині, і справжнім садівником. Перший пройде, і його наче й не було, але садівник житиме не одне покоління.
Дні народження ущемляють самолюбство людини. Особливо вранці …
Незліченні, як морські піски, людські пристрасті, і всі не схожі одна на іншу, і всі вони, низькі і прекрасні, спочатку покірні людині і потім вже стають страшними володарями його. «Мертві душі» Микола Гоголь
Чималу частину свого життя я присвятила старанням не розплакатись перед тими, хто мене любить, тому я розуміла, що робить Огастус. У таких випадках стягуєш зуби, дивишся в стелю, кажеш собі: якщо вони побачать твої сльози, їм буде боляче і ти перетвориш для них в тугу номер один, а сумувати остання справа! Тому ти не плачеш, і кажеш собі все це, дивлячись в стелю, і проковтує грудку, хоча горло не бажає замикатися, і дивишся на людину, які тебе любить, і посміхаєшся.
Людина повинна вбирати в себе фарби життя, але ніколи не пам’ятати деталей. Деталі завжди банальні.
До всього-то негідник-людина звикає! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
– Ну, адже майже всі думають, що вони мають рацію, а ти ні … – Вони мають право так думати, і їхня думка, безумовно, треба поважати, – сказав Аттікус. – Але щоб я міг жити всвіті з людьми, я перш за все повинен жити в мирі з самим собою. Є у людини щось таке, що не підкоряється більшості, – це його совість.
Не те щоб він розбирався в красі або культурі людини, але він умів вірно визначити його сутність.
Я хороша людина, але хріновий письменник. Ти хріновий людина, але письменник хороший.
Щоб одружитися, прокуратор, потрібні гроші, щоб привести на світ людини, потрібні вони ж, але щоб зарізати людину за допомогою жінки, потрібні дуже великі гроші … Жінки не було в цій справі, прокуратор.
Людина взагалі дуже і дуже навіть любить бути ображеним.
Поступово стаючи найсильнішим з мотивів, страх ламає моральний хребет людини і змушує його глушити в собі всі почуття, крім самозбереження.
Все залежить, в якій обстановці і в якому середовищі людина. Все від середовища, а сама людина є ніщо. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
