Надія Пилипенко
Все у них було якось сухо, неотесані, негаразд, негоже, безладно, недобре, в голові гармидер, метушня, суперечливість, неохайність в думках, – одним словом, так і визначілась у всьому порожня природа чоловіки, природа груба, важка, нездатна ні до Божим, ні до серцевих переконанням, маловірна, лінива, виконана безперервних сумнівів і вічної боязні. «Мертві душі» Микола Гоголь
Слова тільки заважають розуміти один одного.
Я люблю ворогів, хоча не по-християнськи. Вони мене бавлять, хвилюють мені кров. Бути завжди насторожі, ловити кожен погляд, значення кожного слова, вгадувати наміри, руйнувати змови, прикидатися обдуреним, і раптом одним поштовхом перекинути все величезне і багатотрудна будівлю їх хитрощів і задумів, – ось що я називаю життям.
Любов, яку ми читаємо в очах, ні до чого жінку не зобов’язує, тоді як слова …
Іми не знали, що говорити, ми сміялися, ми плакали, ми говорили тисячі слів без зв’язки і думки; ми то ходили по тротуару, то раптом поверталися назад і пускалися переходити через вулицю; потім зупинялися, і знову переходили на набережну; ми були як діти. «Білі ночі» Федір Достоєвський
