Надія Пилипенко
Цілими днями ми валялися на пляжі, підставляючи голі тіла сонця. Бути голими, без викладення, без зброї, без форми, – це само по собі вже рівносильно світу.
Станьте сонцем, вас все і побачать. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
І як вам не набридне, я не розумію? Всі люди, як люди, ходять зараз вулицями, насолоджуються весняним сонцем і теплом, а ви тут на підлозі стирчите в задушливому залі! Невже вже програма така цікава? Втім, що кому подобається.
Є неосяжне насолоду у володінні молодий, ледь розпустилася душі! Вона як квітка, якого найкращий аромат випаровується назустріч першому променю сонця; його треба зірвати в цю хвилину і, подихавши їм досхочу, кинути на дорозі: може, хтось підніме!
Я вимагатиму, щоб сонце зайшло. Але спершу поки будуть сприятливі умови, бо в цьому і полягає мудрість правителя.
Ні жіночого погляду, якого б я не забув при вигляді кучерявого гір, осяяних південним сонцем, побачивши блакитного неба або слухаючи шуму потоку, падаючого з кручі на кручу.
Коли стане дуже сумно, втішно помилуватися, як заходить сонце.
