Надія Пилипенко
Головні потрясіння і повороти життя – у чому вони? – думав він зараз, крутячи педалі велосипеда. Народжується на світ, ростеш, старієш, помираєш. Народження від тебе не залежить. Але зрілість, старість, смерть – може бути, з цим можна що-небудь зробити?
В тому-то й біда з вашим поколінням, – сказав дідусь. – Мені соромно за вас, Білл, а ще журналіст! Ви готові знищити все, що є на світі хорошого. Тільки б витрачати менше часу, поменше праці, ось чого ви домагаєтеся.
І він зрозумів: ось що несподівано прийшло до нього, і тепер залишиться з ним, і вже ніколи його не покине. Я ЖИВУ, – подумав він. Пальці його тремтіли, рожевіючи на світлі стрімкої кров’ю, точно клаптики невідомого прапора, перш небаченого, придбаного вперше … Чий же це прапор? Кому тепер присягати на вірність?
Я ненавиджу чистоту, ненавиджу доброзвичайність. Хочу, щоб чеснот взагалі не було на світі. Я хочу, щоб всі були зіпсовані до мозку кісток.
Людина людині на цьому світі може робити одне тільки зло і, навпаки, не має право зробити ні крихти добра, через порожні прийнятих формальностей. Це безглуздо. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Злих людей немає на світі, є тільки люди нещасливі.
Не те на світі дивно влаштовано: веселе миттю звернеться в сумне, якщо тільки довго застою перед ним, і тоді бог знає що спаде на думку. «Мертві душі» Микола Гоголь
Лицар цей колись невдало пожартував … його каламбур, який він склав, розмовляючи про світло і темряву, був не зовсім хороший. І лицарю довелося після цього прошутить трохи більше і довше, ніж він припускав. Але сьогодні така ніч, коли зводяться рахунки. Лицар свій рахунок оплатив і закрив! Михайло Булгаков “Майстер і Маргарита”
Ти для мене поки всього лише маленький хлопчик, точно такий же, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібен. І я тобі теж не потрібний. Я для тебе всього тільки лис, точно така ж, як сто тисяч інших лисиць. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиним в цілому світі. І я буду для тебе один в цілому світі …
Таким був мій лис. Він нічим не відрізнявся від ста тисяч інших лисиць. Але я з нимподружився, і тепер він – єдиний в цілому світі.
Я сміюся над усім на світі, особливо над почуттями.
Нудно на цьому світі, панове! «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» Микола Гоголь
