Надія Пилипенко
І ми не знали, що говорити, ми сміялися, ми плакали, ми говорили тисячі слів без зв’язки і думки; ми то ходили по тротуару, то раптом поверталися назад і пускалися переходити через вулицю; потім зупинялися, і знову переходили на набережну; ми були як діти. «Білі ночі» Федір Достоєвський
Сторінка: 1 2
