Надія Пилипенко
Любов настільки всесильна, що перероджує і нас самих.
Перестати читати книги – значить перестати мислити.
Жінки – наша велика надія, може бути, послужать всій Росії в саму фатальну хвилину.
Релігія є тільки формула моральності.
Дурень, який визнав, що він дурень, уже не дурень.
Я перед ним винен, отже, я повинен йому помститися.
Вища і найхарактерніша риса нашого народу – це почуття справедливості і бажання її.
Совість – це дія Бога в людині.
Без дітей не можна було б так любити людство.
Русский без православ’я – дрянь, а не людина.
Може бути, що вся-то мета на землі, до якої людство прагне, тільки і полягає в одній тільки безперервності процесу досягнення, інакше сказати, самого життя …
І незмінно досі триває: знайшли справу і вищимо від захвату. Увізжаться і провраться від захвату – це у нас найперше справу; дивишся – року через два і розходимося нарізно, повісивши носи.
Цілий світ не стоїть і однієї сльози дитини.
Люди не люблять, більше того, ненавидять тих, кого вони образили.
Треба любити життя більше, ніж сенс життя.
На жаль, правда майже завжди буває не дотепна.
Немає такої ідеї, такого факту, якого б не можна було опошлили і представити в смішному вигляді.
Знання не перероджується людини: воно тільки змінює його, але змінює не в одну загальну, казенну форму, а по натурі цієї людини.
Вчіться і читайте. Читайте книги серйозні. Життя зробить інше.
Виправдайте, що не карайте, але назвіть зло злом.
Ніхтозробить перший крок, бо кожен думає, що це не взаємно.
Гроші – це викарбувана свобода.
Якщо хочете, людина повинна бути глибоко нещасний, бо тоді він буде щасливий. Якщо ж він буде постійно щасливий, то він негайно ж зробиться глибоко нещасливий.
В істинно люблячому серці або ревнощі вбиває любов, або любов вбиває ревнощі.
Нехай будуть прокляті ці інтереси цивілізації, і навіть сама цивілізація, якщо для збереження її необхідно здирати з людей шкіру.
Диявол з Богом бореться, а поле битви – серця людей.
