Надія Пилипенко
Без зачатків позитивного і прекрасного не можна виходити людині в життя з дитинства, без зачатків позитивного і прекрасного не можна пускати покоління в шлях.
Дуже небагато потрібно, щоб знищити людину: варто лише переконати його в тому, що справа, якою він займається, нікому не потрібно.
Істина без любові – брехня.
Егоїсти примхливі і боягузливі перед боргом: в них вічне боягузливе огиду зв’язати себе якимось боргом.
Я міцно переконаний, що не тільки дуже багато свідомості, але навіть і всяке свідомість – хвороба.
Душа зцілюється поруч з дітьми.
Зіткнення з природою є саме останнє слово всякого прогресу, науки, розуму, здорового глузду, смаку і відмінною манери.
Розумна дружина і ревнива дружина – два предмета різні.
Буття тільки тоді і починає бути, коли йому загрожує небуття.
Кожна людина несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за все.
Основна ідея завжди повинна бути недосяжно вище, ніж можливість її виконання.
Письменник, твори якого не мали успіху, легко стає жовчним критиком: так слабке і несмачне вино може стати чудовим оцтом.
Запам’ятайте мій заповіт: ніколи не вигадуйте ні фабули, ні інтриг. Беріть те, що дає саме життя. Життя куди багатшим всіх наших вигадок! Ніяке уява не придумає вам того, що дає іноді звичайнісінька, пересічна життя, поважайте життя!
Божевільні прокладають шляхи, по яких слідом підуть розважливі.
У кожній жінці є своя родзинка, але для того, щоб її знайти, не потрібно кришити весь пиріг.
Людина, яка не була дитиною, буде поганим громадянином.
Ні щастя в комфорті, купується щастя стражданням. (З нотаток до чорновим редакціям роману «Злочин і кара»)
Людина все життя не живе, а складає себе, самосочіняется.
Закохатися, ще не означає любити … Закохатися можна і ненавидячи.
Краса врятує світ.
Люди, люди – найголовніше. Люди дорожче навіть грошей.
Мірило народу не те, якою вона є, а те, що він вважає прекрасним і істинним.
Фантастичне становить сутність дійсності.
Свобода не в тому, щоб не стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою.
