Надія Пилипенко
За п’ять років в Росії змінюється багато, за двісті років – майже нічого.
Тільки фанатики, скоти і совки можуть бути тут щасливі. Мисляча людина бути щасливий в Росії не може. Валерія Іллівна Новодворська
Життя – як Росія. Тут немає дороги, тільки напрямок. І кожен шукає дорогу сам. Віктор Шкловський
Песимісти вважають, що в Росії все вже вкрадено. Оптимісти вважають, що ще не все. Стас Янковський
Все, що залишилося від Росії, знаходиться у владі отруйних змій. Уїнстон Черчілль
Росія лякає мене – люди в автобусах виглядають так, наче їх везуть на електричний стілець. Мохаммед Алі
Про яку демократію ви говорите, якщо 65% території Росії – вічна мерзлота ?! Володимир Жириновський
Десь в столиці повно патріотів, але Батьківщину відчувають краще в окопах, в попелі землі, схожою на пекло, вистоїть тільки Росії солдат.
Якщо війна буде, то це буде остання війна. Можуть бути тільки сутички, такі як Грузія-Росія, ось те що було, або Японія трошки там постріляли, або Америка з якоюсь ще там маленькою країною. Масштабної війни не повинно бути, тому що якщо вона буде, то людство буде знищено. Михайло Горшеньов
Збірна Росії потрапила в рідку чорну смугу невдач.
Навесні в Росії жити прикро, весна стервозна і примхлива: зійшли сніги, і стало видно, як моторошно засрана вітчизна.
В Росії все зими традиційно були холодними і сніжними і традиція ця не мінялася вже багато століть. Природа завмерла здавалося б назавжди, ніщо не могло похитнути вічних груд снігу і льоду, застиглих між градами і селами великої імперії, в славі якої як зазвичай не було рівних. Народ з пекельним завзяттям очікував кращих часів, навіть не намагаючись їх наблизити, так як звичайно скільки літо не підганяв – швидше воно все одно не прийде. Андрій Баранов
А зима буде велика … Ось, дивись-но, за річкою Осінь тихо вмирає, Махає жовто рукою. Плачуть мокрі осики, Плаче дідусь Арбат, Плаче синя Росія, Перетворившись в листопад. І, замети зламані, Сонце бризне по весні … А зима буде велика – Тільки сутінки та сніг. Юрій Візбор
Ось бачив – іноземці на Красній площі … Вітер, холод, січень, сніг колючий такий, мінус двадцять градусів. А вони такі кумедні, щебечуть, в кепочках, в шапках з помпончиками … Я уявляю, як хто-небудь з них цю шапку купував, там у себе, в магазині … Там зробили великий переполох, мовляв, навіщо таку теплу шапку купувати? «А наш Біллі їде в Росію!» А продавець: «Та він з глузду з’їхав …!» А Біллі задоволений. Ось, ходить він, як … птах. Навернуться шарф на шию … довгий, і ходить, сміється голосно і фотографує, фотографує. Росію. І не холодно адже йому в курточці або пальтечку. А ми в шубах мерзнемо, сутулимося, ніс кутаємо, біжимо, у рукавичок пальці порожні, руки в кулаки холодно! Мерзнемо! А вони ні! Євген Гришковець
