Надія Пилипенко
Мало того що мене совість постійно гризе, так вона при цьому ще й голосно плямкає.
Насниться ж таке: помінятися місцями з власною совістю!
До церкви ходять ті, кого совість мучить, а ті, кого совість не мучить, там працюють!
Полегшив душу, втративши совість.
Найкраще совість присипляється грошима. Причому гроші навіть хлороформом просочувати не потрібно.
Як тільки ви починаєте жити по совісті, біла смуга у вашому житті – починає чорніти.
Той, у кого дуже чиста совість, спить тривожним сном. Побоюється, що уві сні згрішить ненароком.
Що означає: поступай, як велить совість? Хороша совість не велить, а тактовно натякає.
Совість, вона як дзеркало, іноді щоб зробити її чистою, на неї треба плюнути і розтерти.
Совість дивна штука, не можна купити ні за які гроші, але продати легко за копійки.
Чи не міг прийняти рішення. Залишилося поиметь совість.
Якщо відчувається дискомфорт і незрозуміло, що його завдає, не поспішайте лікуватися: можливо, ви просто не встигли втратити совість.
Чи не гріши, залиш совість в спокої.
Закон – це те, що не дозволяє чинити по совісті і справедливості одночасно.
Совість всюди бруд знайде!
Де совість була, там вже ні хрена не виросте.
Чиста совість – це сертифікат тотального невідання.
Треба чинити так, як велить совість! Або жадібність. Або боягузтво. Яке веління першим вступити встигло, то і виконувати.
Совість втрачають ще частіше ніж гаманець, але переживають при цьому куди менше.
Батьки витрачають на дітей час і гроші, корисливо сподіваючись на те, що коли діти виростуть, можна буде з чистою совістю продовжувати це робити. Стас Янковський
Живи лише в злагоді зі своєю совістю, чужа совість це вже чуже життя …
Совість – це теща, візити якої завжди затягуються.
Нові гріхи позбавляють від старих докорів сумління.
Це неправда, що Смерть стара і потворна. Насправді Смерть – вічно юна і прекрасна жінка у вдовину вбранні, але з непокритою, як у незаміжньої дівчини, головою. Лише ті, чия совість нечиста, хто боїться переходу в інший світ, бачать її по-іншому – жахливим скелетом в чорному балахоні, з косою, якій вона перерізає нитку життя. Галина Романова “Як не втратити роботу”
