Надія Пилипенко
Життя дається один раз, і хочеться прожити її бадьоро, осмислено, красиво. Хочеться грати видну, самостійну, шляхетну роль, хочеться робити історію, щоб ті ж покоління не мали права сказати про кожного з нас: то було нікчемність, або ще гірше того.
Я завжди грав з відкритими картами. Я протиставляв уявної хитрості шокуючу відвертість.
Двох речей хоче справжній чоловік: небезпеки та гри. Тому хоче він жінки як найнебезпечнішої іграшки.
Дві речі хоче справжній чоловік: небезпеки та гри.
Про футбол я найкращої думки. Відмінна гра для грубих дівчаток, але не для делікатних хлопчиків.
Коли на руках виграшні карти, слід грати чесно.
Що не говори Волтер – або Декарт, Світ для мене – колода карт, Життя – банк: рок метає, я граю. І правила гри я до людей застосовую.
Грати в демократію дуже навіть цікаво, якщо на небі світить сонечко, але якщо в небі палахкотить і гуркоче гроза, – вибачте, демократія вас не захистить.
Історія грала б містичну роль, якби випадковості не мали в ній жодного значення.
Ви повинні навчитися правилам гри. І тоді ви повинні грати краще, ніж будь-хто інший.
Око “непрофесійного політика” бачить в кожному ході шахової гри – кінець партії.
В політиці треба, маючи багато противників, спершу вивести з гри найсильнішого, а потім знищити слабких, що в звичайному житті виглядало б вельми нерицарственной підлістю.
Без чуда Божого гра програна і на нас покладуть провину і сучасники, і нащадки.
Пристрасть до гри – найсильніша з пристрастей.
Не можебути у робочих віри в вождів там, де вожді прогнили в дипломатичній грі, де слово підкріплюється справою, де вожді говорять одне, а роблять інше.
Я сьогодні грала дуже погано. Засмутилася перед спектаклем і не могла грати: мені сказали, що вимили сцену для мене. Думали порадувати, а я засмучена, тому що сцена повинна бути чистою на кожній виставі.
Так, ніяких витончених ласк, ніякої попередньої гри: він проник в мою плоть, я – в його душу.
Для мене кожен спектакль мій – чергова репетиція. Може бути тому я не вмію грати однаково. Іноді репетирую гірше, іноді краще, але добре – ніколи.
Страшенно не хочеться бути немічним, несамостійним овочем. Старості я боюся. Хочеться завжди бути в формі, а для мене фізична форма і мізки – взаємопов’язані речі. Я регулярно займаюся віндсерфінгом. Щоб боротися з вітром, хвилею і сонцем, необхідно мати силу волі, витривалість. Вітер, якщо навчитися використовувати його силу, допомагає перемагати. А ось тенісом я давно не займаюся – суглоб стерся, не можу грати.
