Цитати з фільмів про очі

Приготуйтеся, фрау-мадам, я урок вам перший дам. Треба до нього підняти очі і застрибав, ну, як коза.

– Ще трохи, і я зійду з розуму! – Я вже зійшов, у мене очей смикається! – А я собі палець пришив!

– сороміцькі квартирка. Але до чого добре. А на якого біса я йому знадобився? Невже жити залишить? Ось дивак. Та йому тільки оком моргнути, він таким би псом обзавівся, що ойкнути.

Ми то на це очі подпредзакрилі, але можемо то ж і подпредоткрить!

Назад пишу вам, разлюбезная Катерина Матвіївна, оскільки видалася вільна хвилинка. І розніжився я на гарячому сонечку, ніби наш кіт Васька на призьбі. Сидимо ми зараз на пісочку біля самого синього моря, ні про що занепокоєння не відчуваємо. Сонечко тут таке, аж в очах біло …

Тільки очей, як це … один сюди, один – туди!

– Ми на це очі пріподзакрилі, а можемо? Пріподоткрить!

– У світі не було нічого, що могло б викликати страх у моєму серці. Здається мені, вам це вдалося. Я не пошкодую залишився очі, щоб знову відчути це!

– Все, все. Тепер так і залишиться … – Че залишиться? – Косоокість. – Так він живий? – Ти чо каркаєш, дура? Звичайно живий! А око як це … один туди, один сюди. А ви че подумали? !!

– Професор, на наших очах відбувається диво. – А ви знаєте, що таке “абирвалг”? Це … Главриба, колега, тільки навпаки. Це Главриба.

– А я оптимістка. Мені ось недавно сказали, на кладовищі добре знайомиться. З вдівцями. Придивіться кого поїнтеллігентнєє, разок-другий на очі йому покажеш, те та се … – Людка, ти невиправний. Гарного мужика самій треба робити, а не готовим отримувати. – А я все одно впевнена, що мені пощастить. Не можу я щастя по частинах отримувати, мені все відразу треба.

– А як ви на Землі визначаєте – хто перед ким скільки разів присідати повинен? -Ну, це на око … -Дікарі!

Так я взагалі тільки одним очком!

– Я від Еммануїла Гедеоновича. – А, що ж ви відразу пароль щось не сказали. Там ось бігає такий мужик з виряченими очима – це «начальник штабу», вам до нього.

– Ну адже було ж, еге ж? Було? В очі мені дивись! Я ж бачу, що було! – Та не було нічого, навіщо б я тоді тобі розповів. – Угу … Ну цілувалися ж, еге ж? Целова-а-ались! – Та взагалі не цілувалися. – Угу … Я зрозуміла: ти до неї чіплявся, а вона тобі відмовила! – Я ж тобі кажу – це вона до мене приставала, а я відмовив … – Че … правда не було? Відмовив? Жанні Фріске? – Так. – Ну ти мудаааак …

Назад пишу вам, люб’язна Катерина Матвевна, оскільки видалася вільна хвилинка. І розніжився я на гарячому сонечку, ніби наш кіт Васька на призьбі. Сидимо на пісочку біля самого синього моря, ні в чому занепокоєння не відчуваємо. Сонечко тут таке, аж в очах біло.

Це откудова це до нас такого красивого дядечка замело? Іль че забув, сказати прийшов? Ой, гляньте-но, в очі не дивиться – напевно двійку отримав!

– Талалаев! Ти тут припиняй всякі випробування … Свінёнок твій мутантом виявився. Око мені підбив і кортик відібрав! – Врахуємо!

В кінці кінців, погляньте на ближнього! На ваших очах я зустрів і втратив дівчину, яка снилася мені все життя, і що ж? Я навіть здав вчора кандидатський мінімум.

– Закрий очі.

– Ще чого!

– Та ти не бійся!

– Ніхто тебе тут не боїться!

– Ну ось у вас на Землі, як ви визначаєте, хто перед ким скільки повинен присісти? – Ну, це на око.

Деточкин любив дітей. Він не міг вчинити інакше. Деточкин зрозумів, що це кінець. Йому захотілося закрити очі, але він боявся задавити піонера.

Ми називаємо її «наша мимра». Звичайно, за очі.

Багаторічна звичка! Жодного документа сторонньому оку!

– Я люблю тебе. Хочу, щобти стала моєю дружиною. – Але я ж вічно буду з’являтися у тебе перед очима. – миготять. Мені цього дуже хочеться.

– Я не вірю в це, а, загалом, покажіть. Мені якось показували, але я не вірю цьому. – Праву долоню покладіть вздовж черепа, а ліву на потилицю. Очі потрібно закрити. – Я закрию очі, а ви мене шандарахнете чимось по голові, як Холтоффа. – Якщо ви запропонуєте мені змінити батьківщині, я це зроблю.

– Шістнадцять гуманоїдів знайшли на місці аварії. Невеликого зросту, в середньому метр двадцять. Зеленого кольору, безстатеві (!). Знаєте, такі мудрі сумні очі. – А ви що, їх бачили, Раїса Захарівна? – Я бачила? Їх ніхто не бачив.

В жінці повинна бути загадка! Головка трохи піднята, очі трішки опущені, тут все вільно, плечі відкинуті назад. Хода вільна від стегна. Розкута вільна пластика пантери перед стрибком. Чоловіки таку жінку не пропускають!