Цитати з фільму – Біле сонце пустелі

Цитати з фільму “Біле сонце пустелі” режисера Володимира Мотиля 1970 року. Нами зібрано безліч цитат зі знаменитого фільму про червоноармійця Федора Сухова, який рятує під час громадянської війни гарем бандита Абдули. Читайте кращі цитати на сайті Citaty.org.ua.

– Слухай, хоч жінок візьми.

– Ти ж мене знаєш, Абдулла, я мзду не беру. Мені за державу прикро. – Аристарх! Домовся з митницею.

– Стріляли …

– Гюльчатай, відкрий личко, а? Ти не думай, я не якийсь там … Якщо що, я і по-серйозному. Це нічого, що ти там чиєюсь дружиною була. Ти мені за характером підходиш. Я спритних люблю. Я ж і посвататися можу. У мене мама хороша, добра. Її все поважають. Так відкрий ти личко.

– Зовсім озвірів Чорний Абдулла! Ні своїх, ні чужих не шкодує.

Напра … За мною, панянки.

Так як з Джавдет, може допомогти?

– Сухов, допоможи! .. Адже ти один цілого взводу стоїш! А то і роти!

Павичі, кажеш … Хех!

Відзначити треба – народ підібрався поступливий, можна сказати, душевний, з вогником, так що ноги мої біжать тепер по гарячих пісках в зворотну сторону, тому як борг революційний на той нас зобов’язує.

– Аристарх, домовся з митницею.

– Абдулла, митниця дає добро!

Верещагін! Зійди з баркаса!

– Дві години. Давно влаштувався? Везе мені на ці справи. Я ще в госпіталі обітницю собі дав: отримаю звільнену і додому прямо, ніяких там історій.

Ет точно!

У старій фортеці його треба було через трубу брати.

– Не піду – там немає Джавдет …

А якщо зовсім не доля нам побачитися, Катерина Матвіївна, то знайте, що був я і є, до останнього подиху, відданий єдино вам одній.

Душа моя рветься до вас, люба Катерина Матвіївна, як журавель в небо.

Тільки знайте, люб’язна Катерина Матвевна, що класові битви на сьогоднішній день в загальному і цілому завершені, і час всесвітнього звільнення настає. І прийшов мені черга додому повернутися, щоб з вами разом будувати нове життя в милої серцю рідній стороні.

– Ну що, хранитель, жінки пішли? – Я затримав їх. Подивіться. Це підземний хід. Виходить до берега моря. Його прорили в епоху самонідов. Останні 400 років їм ніхто не користувався.