Надія Пилипенко
І оскільки, може статися, в пісках цих ляжу навічно, з незвички начебто навіть сумно.
Павлинов у дворі бачив? Ось на них змінював … мундир-то.
Сухов: Ти як тут опинився? Саїд: Стріляли …
Питання є? Питань немає!
Геть забобони! Жінка – вона теж людина!
– Ти що? – Завтра Абдулла буде тут, йди! – Тепер не можу. Бачив, як все обернулося. Залишайся, Саїд. – Тут немає Джавдет. – Ну, тоді щасливо.
– Пан призначив мене улюбленою дружиною!
Схід – справа тонка.
– Джавдет – боягуз, Абдулла – воїн. Не люблять вони один одного.
– Я розраховував на тебе.
– Якщо мене вб’ють, хто помститься Джавдет?
– Я розраховував на тебе, Саїд.
Верещагін: Ти в чий будинок забрався? Відповідай! Петруха: Не знаю … Верещагін: Ти що, не чув про Верещагіна? Та ви що? Були часи, в цих краях кожна собака мене знала. Ось так тримав. Зараз забули.
Ви будете вільно працювати, і у кожної буде окремий чоловік.
Абдулла, ти ще в чадрі або переодягнувся чоловіком?
Перепрошуємо!
А ще хочу приписати для вас, Катерина Матвевна, що іноді така туга до серця підступить, клешнями за горло бере. Думаєш, як-то ви там зараз? Які нині турботи? З покосом упоралися або як? Повинно бути, трави в цьому році багаті. Ну да недовго розлуці нашої тягнутися. Ще трохи допомагаючи групі товаришів, деякі справи улагоджу і до вас подамся, безцінна Катерина Матвевна. Вибачте великодушно, невелика заминка. Докінчити в наступний раз.
– Ось що, Сухов, була у мене митниця. Були контрабандисти. Зараз митниці немає. Контрабандистів немає. В-общем, у мене з Абдуллою світ. Адже мені все одно, що білі, що червоні, що Абдулла, що ти. Ось якби я з тобою пішов, тоді інша справа. – Ну, в чому ж справа? Пішли.
Залиш хоч патрон, Абдулла! Не буде чим застрелитися.
– Я залишаюся в гостях, але якщо в полудень мене не буде, повернетеся розрахуватися за гостинність.
– Список, товариш Сухов. – Заріна, Джаміля, Гюзель, Саїда, Хафіза, Зухра, Лейла, Зульфія, Гюльчатай. Гюльчатай!
– Дорога легше, коли зустрінеться добрий попутник.
– Одна дружина – любить, одна – одяг шиє, одна – їжу варить, одна – дітей годує, і все одна? … Важко!
