– Чуєш, Абдулла! Чи не забагато товару взяв? І все, мабуть, без мита.
– Ти що, не чув про Верещагіна ?! Дожив … Був час – в цих краях кожна собака мене знала, ось так тримав! Зараз забули …
Відзначити треба – народ попався поступливий, можна сказати, душевний, з вогником.
Кулемет даси?
Ей, господар! Прикурити є?