Забирайте ж з собою в дорогу, виходячи з м’яких юнацьких років в суворе ожорсточує мужність, забирайте з собою всі людські руху, не залишайте їх на дорозі, не піднімете потім! «Мертві душі» Микола Гоголь
Як би там не було, мета людини все ще не визначена, якщо він не став нарешті твердої стопою на міцну основу, а не на якусь вільнодумну химеру юності. «Мертві душі» Микола Гоголь
Бачить тепер все ясно поточне покоління, дивується помилкам, сміється над невіглаством своїх предків, не дарма, що небесним вогнем покреслена ця літопис, що кричить в ній кожна буква, що звідусіль спрямований пронизливий перст на нього ж, на нього, на поточний покоління; але сміється поточне покоління і самовпевнено, гордо починає ряд нових помилок, над якими також потім посміються нащадки. «Мертві душі» Микола Гоголь
Виражається сильно російський народ! «Мертві душі» Микола Гоголь
І в церкві не було місця. Зійшов городничий – знайшлося. А була така тиснява, що і яблуку ніде впасти. «Мертві душі» Микола Гоголь
Закон – я німію перед законом. «Мертві душі» Микола Гоголь
Я беру хабарі, але чим хабарі? Хортенятами. «Ревізор» Микола Гоголь
Я їх знаю всіх: це все шахраї, все місто там такий: шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє. «Мертві душі» Микола Гоголь
Нудно на цьому світі, панове! «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» Микола Гоголь
Як не дурні слова дурня, а іноді бувають вони достатні, щоб збентежити розумної людини. «Мертві душі» Микола Гоголь
Ні, хто вже кулак, тому не розігнутися в долоню. «Мертві душі» Микола Гоголь
Ви боїтеся глибоко спрямованого погляду, ви бійтеся самі спрямувати на що-небудь глибокий погляд, ви любите ковзнути по всьому здивованими очима. «Мертві душі» Микола Гоголь
Але що дивніше, що ні зрозуміліше всього, – це те, як автори можуть брати подібні сюжети. По-перше, користі батьківщині рішуче ніякої; по-друге … але і по-друге теж немає користі. «Ніс» Микола Гоголь
Хто що не кажи, а подібні події бувають на світі, – рідко, але бувають. «Ніс» Микола Гоголь
Звідси, хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш. «Ревізор» Микола Гоголь
Нічого, нічого, мовчання! «Записки божевільного» Микола Гоголь