На світлі п’ять мільярдів дерев. І під кожним деревом є тінь, вірно? Значить, звідки береться ніч? А ось звідки: п’ять мільярдів дерев – і з-під кожного дерева виповзає тінь. Уявляєш? От би знайти спосіб утримати їх усіх під деревами і не випускати – тоді і спати лягати не навіщо, адже ночі щось не було б зовсім!
Ні, ви тільки подивіться на себе, Ельміра! Все життя ви звинувачуєте інших у тому, що ноги у нас спотиклівие, а руки – крюки! Ви коли небудь читали Шекспіра? Там є вказівки для акторів: «Хвилювання, рух і шум». Ось це ви і є. Хвилювання, рух і шум. А тепер ідіть ка додому, не те я насадив шишок вам на голову і накажу всю ніч крутитися з боку на бік. Геть звідси!
Якщо тобі що-небудь потрібно, добивайся сам, подумав він. Вночі постараємося знайти ту заповітну стежку …
Лицар цей колись невдало пожартував … його каламбур, який він склав, розмовляючи про світло і темряву, був не зовсім хороший. І лицарю довелося після цього прошутить трохи більше і довше, ніж він припускав. Але сьогодні така ніч, коли зводяться рахунки. Лицар свій рахунок оплатив і закрив! Михайло Булгаков “Майстер і Маргарита”
Якщо ти любиш квітку, що росте десь на далекій зірці, добре вночі дивитися в небо. Всі зірки розцвітають.
Вночі, коли ти будеш дивитися на небо, ти побачиш мою зірку, ту, на якій я живу, на якій я сміюся. І ти почуєш, що всі зірки сміються. У тебе будуть зірки, які вміють сміятися!
Хоча десь в глибині душі я мрію про тремтячих колінах, серце, вистрибує з грудей, запамороченні і безсонні ночі.