Надія Пилипенко
Коли-небудь вони вирішать його розстріляти. Невідомо, коли це трапиться, але за кілька секунд, напевно, вгадати можна. Стріляють ззаду, коли йдеш по коридору. Десяти секунд вистачить. За цей час внутрішній світ може перевернутися. І тоді, раптово, не сказавши ні слова, що не збившись з кроку, не змінившись в обличчі, раптово він скине маскування – і потиснуть батареї його ненависті! Ненависть наповнить його немов велетенське ревуче полум’я. І майже в ту ж мить – постріл! – занадто пізно або занадто рано. Вони рознесуть йому мозок раніше, ніж виправлять. Єретична думка, і був невинний, не розкаялися,, стане недосяжною для них навіки. Вони простріл діру в своєму ідеалі. Померти ненависти до них Ти – це і є свобода.
Звідки взятися гаслу «Свобода – це рабство», якщо скасовано саме поняття свободи?
В масі своїй люди слабкі і боягузливі, не готові до свободи і бояться правди, а значить, треба, щоб хтось то сильний керував ними і обманював їх.
Свобода – це можливість сказати, що двічі два – чотири. Якщо дозволено це, все інше звідси випливає.
Немає нічого звабливіше для людини як свобода його совісті, але немає нічого і болісніше. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
Виходячи з безмежноїволі, я роблю висновок безмежним деспотизмом. «Біси» Федір Достоєвський
А чув недавно його дурну теорію: «Ні безсмертя душі, так немає і чесноти, значить, все дозволено». (А братик-то Митенька, до речі, пам’ятаєш, як крикнув: «Запам’ятаю!») Спокуслива теорія негідникам … Я лаюся, це нерозумно … не негідникам, а шкільним Фанфарон з «нерозв’язні глибиною думок». Хвалько, а суть-то вся: «З одного боку, не можна не визнати, а з іншого – не можна не визнати!» Вся його теорія – підлість! Людство саме в собі силу знайде, щоб жити для чесноти, навіть і не вірячи в безсмертя душі! В любові до свободи, до рівності, братерства знайде. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
