Надія Пилипенко
В дев’яти випадках з десяти диво – це всього лише знання якогось факту, невідомого іншим. Террі Пратчетт “Нічна Варта”
– Жахлива чи ні, правда є правда. – І? – З цього випливає, що правду можна змінити. Террі Пратчетт “Невидимі академіки”
Руки – 2 штуки, ноги – 2 штуки, екзистенціальний жах – 58%, випадкове почуття провини – 94%, рівень чаклунства – 00,00% Террі Пратчетт “Пані та панове”
– Я мертва? – Відповідь на питання, – сказав Смерть, – знаходиться десь між «ні» і «так». Террі Пратчетт “Відьми за кордоном”
Відьми занадто покладаються на свої слова, щоб брати їх назад. Террі Пратчетт “Творці заклинань”
Вони просто не читали казок, – подумала Гленда. – Якщо хочеш знайти красуню, покопайся в золі. Террі Пратчетт “Незримі академіки”
Останній герой повинен повернути те, що було вкрадено першим. Террі Пратчетт “Останній герой”
В землі наше майбутнє, а не в якихось там нотах. Террі Пратчетт “Фатальна музика”
В місцевості, нічим не зобов’язаною ні часу, ні простору, незафіксованої на жодній карті, яка існує тільки в тих далеких далях багаторазово переплетеного і заплутаного космосу, які відкриваються лише небагатьом астрофізикам, систематично переборщувати з ЛСД, Мор мирно коротав денні години , допомагаючи Альберту з посадкою брокколі. Террі Пратчетт “Мор, учень Смерті”
Смерть нахилився так, що його череп виявився на рівні її особи. – Люди дурні і даремно витрачають свої ЖИТТЯ. ТИ ВИДИШЬ ОСЯЯНІ ВІКНА, І ТОБІ ХОЧЕТЬСЯ ДУМАТИ, ЩО за ними ховається ВЕЛИКЕ БЕЗЛІЧ ЦІКАВИХ ІСТОРІЙ І ПОДІЙ, ХОЧА ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТАМ, ЗА вікнами, НЕМАЄ НІЧОГО, КРІМ дріб’язкових тупих душечка, пожирач ЇЖІ, називали свої інстинкти ПОЧУТТЯМИ. ВОНИ ДУМАЮТЬ, ЇХ НІКЧЕМНІ ЖИТТЯ більш значущим, ніж подих вітру. В очах Смерті яскраво палахкотів синій вогонь. Їй здалося, що її поглинає якась безодня. – Ні, – прошепотіла Сюзен. – Ні … Я ніколи так не думала. Смерть різко випростався і відвернувся. – АЛЕ ВЗАГАЛІ ЦЕ ДОПОМАГАЄ. – Але в тому, як люди вмирають, немає ніякого сенсу! – вигукнула Сьюзен. – Це ж хаос! Де справедливість?! – ХА. Террі Пратчетт “Фатальна музика”
Вона знову опустила голову і продовжила свою освіту, якому, на її думку, школа тільки заважала. Террі Пратчетт “Фатальна музика”
