Надія Пилипенко
Людей платять такі шалені бабки за опалення, важко переконати боротися з глобальним потеплінням.
Найефективніша боротьба з курінням – коли справа стосується трубки світу.
Боротися треба або за ідею, або за гроші.
З спокусою найпростіше боротися через – пересичення.
Боротьбу з режимом зазвичай затівають ті, хто не може впоратися самі з собою.
Замість того щоб боротися з хвилею, краще віддатися її теченію.Тем більше якщо це хвиля цивілізації.
Життя – боротьба з навколишнім абсурдом за хоч якийсь сенс.
Сім’я – це єдність протилежностей.
В боротьбі з обставинами цілком припустимі заборонені прийоми. Адже вони теж не гребують брудними трюками.
Добро і Зло вже давно не борються один з одним, у них йде боротьба за – байдужих.
Щоб добре жити, треба перестати боротися з минулим і почати боротися з бідами теперішнього часу.
У нас в боротьбі з корупцією не судять не тільки переможців,але і переможених.
Треба буде обзавестися парочкою шкідливих звичок. А то боротися вже геть немає з чим.
Боротися з собою дуже невигідно: в будь-якій ситуації опинишся переможеним.
Перемога – не припинення боротьби, а можливість її продовження.
Переспати з жінкою – кращий засіб боротьби з безсонням.
Жінки здатні на все в двох випадках: коли є за що боротися і коли вже нема чого втрачати!
Дотепним людина стає після тривалої боротьби з дурістю, усвідомивши, що вона непереможна.
Найважче боротися з самим собою. Адже сили-то рівні.
Так, прекрасно прагнути до щастя (до любові, до справедливості і так далі), але якщо ви віддаєте перевагу позначати це зусилля словом «боротьба», значить, за цим вашим благородним зусиллям ховається спрага повалити когось додолу. Боротьба «за» завжди пов’язана з боротьбою «проти», і в ажіотажі боротьби про прийменник «за» завжди забувають. Мілан Кундера “Безсмертя”
В наші дні короткочасне щастя можна купити в аптеці, і для багатьох з нас зробити це набагато простіше, ніж щодня боротися за нього. Однак, коли тобі починає здаватися, що ти щасливий, що нарешті настав той, чого тобі хотілося, ти несподівано знову отримуєш обухом по голові. Януш Леон Вишневський “Малгожата Домагалік. 188 днів і ночей”
