Надія Пилипенко
Істина не лежить на поверхні явищ.
Мистецтво, і нічого крім мистецтва, мистецтво нам дано, щоб не померти від істини.
Той, хто з юності вірує в власний розум, Став в гонитві за істиною сухий і похмурий. Домагається з дитинства на знання життя, Виноградом не ставши, перетворився в родзинки.
В істини віри вірять не тому, що вони розумні, а тому, що їх часто повторюють.
Істина без любові – брехня.
Ми повинні згнітивши серце виставити жорстоко звучить істину, що рабство є сутністю культури.
Самий жалюгідний раб – це людина, що віддає в рабство свій розум і визнає істиною те, чого не визнає його розум.
Самий вірна ознака істини, це простота і ясність, брехня завжди буває складна, химерно і багатослівна.
Призначення розуму – відкривання істини, і тому велике і згубний оману – вживання розуму на переховування або перекручення істини.
Мудрість є знання вічних істин, застосовних до життя.
Людство йде вперед, удосконалюючи свої сили. Все, що недосяжно для нього тепер, коли-небудь стане близьким, зрозумілим, тільки от треба працювати, допомагати всіма силами тим, хто шукає істину.
Впиваючись своїми успіхами, ми служили прогресу – прокладали залізниці, будували заводи, бурили свердловини … І якось забули, що все це для того і створювалася, щоб служити людям. В епоху завоювань ми міркували як солдати. Треба вдихнути життя в новий будинок. Для одних істина полягає в тому, щоб будувати. Для інших вона в тому, щоб обживати …
Твоя троянда така дорога тобі, тому що ти віддавав їй усю свою душу. Люди забули цю істину, але ти не забувай: ти завжди у відповіді за тих, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду.
У чому користь від життя, якщо не в тому, щоб зробити цей запущений світ кращим, – для тих, хто буде жити в ньому, коли нас вже немає? Як ще можемо ми знайти гармонію з великими істинами і втіхи вічного і нескінченного? Я заявляю свою віру в те, що ми крокуємо до кращих часів.
Істина перестає бути істиною, як тільки в неї повірить більше, ніж одна людина.
Ласкаво є наслідок істини, краса ж – наслідок добра.
В суперечках забувається істина. Припиняє суперечка той, хто розумніший.
Будь-яка думка і помилкова і справедлива. Помилкова однобічністю, по неможливості людини обійняти всієї істини, і справедлива за висловом одного боку людських прагнень.
