Надія Пилипенко
Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда.
Зараз довго дивилася фото – очі собаки дивно людяні. Люблю їх, розумні вони й добрі, але люди роблять їх злими.
Я до невірної хотів би душею охолонути, Нової пристрасті дозволити себе опанувати. Я хотів би, але сльози очі застилають, Сльози мені не дають на іншу дивитися.
Природа наділила нас двома очима, двома вухами, але лише однією мовою, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
Кому легко? Недосвідченим сердець. І на словах – глибоким мудрецям. А я в очі дивився жахливим таємниць, І в тінь пішов, заздрячи сліпцям.
Мені б тільки дивитися на тебе, Бачити очей златокарій вир, І щоб, минуле не люблячи, Ти піти не змогла до іншого.
Очі, як відомо, – це частина мозку, винесена на периферію.
Красива жінка – рай для очей, пекло для душі і чистилище для кишені.
