Надія Пилипенко
Цитати великих людей про росіян. Цитати великих людей на кращому сайті Citaty.org.ua. Кращі цитати найбільших людей всіх часів і народів на всі випадки життя. Великі думки великих людей.
Ми – росіяни! Який захват! Олександр Суворов
Чи російські маси налаштовані проти [всього] німецького більш вороже, ніж чехи в Богемії і Моравії, словенці на території колишнього Німецького союзу і поляки в Галичині.
дивишся коштовності нашого [російського] мови: що ні звук, то й подарунок: все зернисто, крупно, як сам перли, і, право, інша назва ще дорогоцінний самої речі.
В Росії є ще така старовинна російська забава – пошук національної ідеї. Це щось на зразок пошуку сенсу життя. Заняття в цілому недаремним і цікаве, цим можна займатися завжди і нескінченно.
Господар землі Руської – є один лише російська (великорос, малоросів, білорус – це все одно) – і так буде назавжди.
Досить мені зарозумілості росіян!
Якщо природа є творіння, то само собою зрозуміло, що вона може бути створеною лише від того, що більше, що могутніше природи. Від чогось такого, що вже існує, так як для того, щоб створити природу, треба чогось існувати вже незалежно від природи. Значить існує щось окрім природи і то такий, що творить природу. Російською мовою це називається Бог.
Той, хто говорить: «Росія – для росіян», – знаєте, важко втриматися, щоб не давати характеристики цим людям, – це або непорядні люди, які не розуміють, що говорять, і тоді вони просто придурки, або провокатори , тому що Росія – багатонаціональна країна.
Немає сумніву, що російські жінки краще освічені, більш читають, більш мислять, ніж чоловіки, зайняті бозна-чим.
І колись і тепер я був упевнений в тому, що потрібно дуже добре і дуже глибоко пізнати свою російську природу і що тільки за допомогою цього знання можна відчути, що саме нам брати і запозичувати з Європи, яка сама цього не говорить. < / p>
Найгіршим Поневіряння росіян було народження Леніна. Другим їх найгіршим Поневіряння була його смерть.
Ми, росіяни порядні люди, маємо пристрасть до цих питань, що залишаються без дозволу. Звичайно любов поетизують, прикрашають її трояндами, солов’ями, ми ж, російські, прикрашаємо нашу любов цими фатальними питаннями, і до того ж вибираємо з них самі нецікаві. Ми, коли любимо, то ми не перестаємо задавати собі питання: чесно це або нечесно, розумно або нерозумно, до чого призведе ця любов і так далі. Добре це чи ні, я не знаю, але що це заважає, не задовольняє, дратує – це я знаю. «Про любов» Антон Чехов
