Надія Пилипенко
Милування своєю жорстокістю – характерна риса непотребу.
За життя людини, за його вчинками, як тепер, так і тоді ніяк не можна дізнатися, православно-віруючий він чи ні. Навіть навпаки в більшій частині випадків: моральна життя, чесність, правдивість, доброта до людей зустрічалися і зустрічаються частіше у людей невіруючих. Навпаки, визнання свого православ’я і виконання наочне його обрядів здебільшого зустрічається в людях аморальних, жорстоких, високопоставлених, що користуються насильством для своїх похотей – багатства, гордості, ласолюбства.
Смуток – жорстокий володар.
В театр ходжу, як у сміттєпровід: фальш, жорстокість, лицемірство, жодного чесного слова, жодного чесного очі! Кар’єризм, підлість, жадібні старої!
Мій пацифізм – це інстинктивне почуття, яке володіє мною тому, що вбивство людини огидно. Моє ставлення виходить не з будь-якої умоглядної теорії, а засноване на глибокій антипатії до будь-якого виду жорстокості і ненависті.
