Надія Пилипенко
А ще скажу вам, разлюбезная Катерина Матвевна, що є ви мені ніби чиста лебідь, ніби пливете собі, куди вам потрібно, або у справі якого, навіть сказати важко … тільки дихання у мене здавлює від радості, ніби з гармати хто в упор садонув.
Назад пишу вам, люб’язна Катерина Матвевна, оскільки видалася вільна хвилинка. І розніжився я на гарячому сонечку, ніби наш кіт Васька на призьбі. Сидимо на пісочку біля самого синього моря, ні в чому занепокоєння не відчуваємо. Сонечко тут таке, аж в очах біло.
Добрий день, весела хвилинка. Привіт, безцінна Катерина Матвевна. За минулий відстрочку вибачайте, видно, доля моя така. Однак нічого цього більше не передбачається, а тому поспішаю повідомити вам, що я живий, здоровий, чого і вам бажаю.
– А ти змінилася, Катерина. – Вчителі хороші були.
