Надія Пилипенко
– Даремно ти його негром обізвав. – А він хто? – Афроамериканець. – А яка різниця? – Ніггер – це для них лайка образливе.
– Головне, хлопці, коли будете проходити паспортний контроль, відчувайте себе впевнено і посміхайтеся! Вони це люблять. Ну все. – Ну, давай, брат. – Свободу Анжелі Девіс!
Салтикова кльова! Преш її, ні?
Головне не метушитися – у нас всі документи в порядку!
– Ось скажи мені, Американець, в чому сила? Хіба в грошах? Ось і брат каже, що в грошах. У тебе багато грошей, і чого? Я ось думаю,що сила в правді, у кого правда, той і сильніше. Ось ти обдурив кого-то, грошей нажив, і чого, ти сильніше став? Ні, не став, тому що правди за тобою немає. А той, кого обдурив, за ним правда. Значить, він сильніше.
– Are you gangsters? (Рос. – Ви гангстери?) – No, we are Russians. (Рос. – Ні, ми росіяни.)
– Ваша віза давно прострочена. – Ну? – Ви порушили закон про еміграцію. – І? – Ви більше не зможете в’їхати на територію Сполучених Штатів.
I go to Chicago … My car – кирдик …
– За вами, звичайно, ваша репутація і слово … але у вас неприємності. – Я говорив, що зі своїми неприємностями … – Бєлкін! Такими грошима не ризикують.
Я за тобою. Російські на війні своїх не кидають.
Ось, дивись, дивись. Брат-то у тебе в Москві. По телевізору показують. А ти тут горілку жереш сидиш, сволота.
– Чуєш, земляк, а де тут росіяни живуть? – Москаль Мені нє земляк. – Бендеровец? – Чого?
– Думав. Думати менше треба, а міркувати більше. Чи не в Росії тепер. Ось виродки! Кожному треба пригальмувати і подивитися! – А чого це там? – Одним виродком більше. – Це ви про мене? – А про кого? Че ти приперся сюди? – Так, людей подивитися. – Подивитися. Я вашого брата добре знаю. Давно їжджу. Спочатку у знайомих, потім посуд мити або вантажником в магазині … Квартирку знімеш, і приїхали. А там куди крива американської мрії виведе.
– Ну а ти-то ким хочеш бути? – Так я в інститут взагалі вчинити хочу. – В який, якщо не секрет? – В медичний. Людей лікувати хочу. – Ну що ж, це символічно. Але взагалі образи-то на країну немає?
– Вибачте, але ми не розносимо напої під час зльоту і набору висоти. – Хлопчик, ти не зрозумів! Горілочки нам принеси. Ми додому летимо. – Зрозумів, зараз зробимо.
