Цитати з казок про справи

Жив-був купець, та такий багатий, що міг би вимостити срібняки цілу вулицю і провулок в додачу. Тільки такими справами він не займався – знав, куди подіти гроші, і вже якщо витрачався на гріш, то наживав далер. Ось який був купець – ну, і раптом помер. Ганс Християн Андерсен “Скриня-літак”

Насправді про все можна скласти пісню. Туве Янссон “Все про Мумі-тролів”

Неприємності – це дурниці, справа житейська, і засмучуватися тут нічого. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Якщо ви Ведмідь з тирсою в голові і думаєш про справи, ви іноді з прикрістю виявляєте, що думка, яка здавалася вам дуже слушною, поки вона була у вас в голові, виявляється зовсім не такою, коли вона виходить назовні і на неї дивляться інші. Алан Мілн “Вінні-пух і всі-всі-всі”

– Стій! Не смій чіпати Тотошку! – гнівно закричала вона. Лев завмер в подиві. – Вибачте, – виправдовувався Лев, – але я ж не з’їв його … – Однак ти намагався. Як тобі не соромно кривдити слабких! Ти просто боягуз! – А … а як ви дізналися про те, що я боягуз? – запитав приголомшений Лев. – Вам хтось сказав? – Сама бачу по твоїх вчинків! – Дивно … – зніяковіло промовив Лев. – Як я не намагаюся приховати своє боягузтво, а справа все-таки випливає назовні. Я завжди був боягузом, але нічого не можу з цим вдіяти! Олександр Волков “Чарівник Смарагдового міста”

– Скажи, чи немає у тебе заповітного бажання? – У мене? О, у мене ціла купа бажань! – І опудало скоромовкою почало перераховувати: – По-перше, мені потрібні срібні дзвіночки на капелюх, по-друге, мені потрібні нові чоботи, по-третє … – О, вистачить, вистачить, – перебила Еллі. – Яке з них най-най заповітне? – Саме-саме? – Опудало задумалося. – Щоб мене посадили на палю! – Та ти й так сидиш на колу, – розсміялася Еллі. – Але ж і справді, – погодився опудало. Олександр Волков “Чарівник Смарагдового міста”

– Ти мені подобаєшся, – сказала вона. – Я зовсім не хотіла тебе засмутити. – Добре, – зрадів Онкельскрут, – але тоді перестань говорити про те, що є насправді, і дай мені бачити все так, як мені приємно. Туве Янссон “В кінці листопада”

Для участі в грі були запрошені всі, навіть дитяча коляска, хоча вона і належала до громіздкому, нижчого розряду іграшок. – Всяк гарний по-своєму! – говорила вона. – Не всім же бути шляхетними, треба комусь і справу робити! Ганс Християн Андерсен “Свиня-скарбничка”