Цитати з книг про дурість

Кетрін була висока, дуже пряма блондинка, навіть граціозна. Чітке, з орлиним профілем обличчя її можна було назвати благородним – поки ти не зрозумів, що за ним настільки нічого немає, наскільки це взагалі можливо. Вже на самому початку спільного життя Уїнстон вирішив – втім, тільки тому, можливо, що дізнався її ближче, ніж інших людей, – що ніколи не зустрічав більш дурного, вульгарного, порожнього створення.

Тут потрібен був ще якийсь розумовий атлетизм, здатність найтоншим чином застосовувати логіку, а в наступну мить не помічати грубою логічної помилки. Дурість була так само необхідна, як розум, і так само важко давалася.

– Але ти – Смерть! – вигукнув Мор. – Ти займаєшся тим, що ходиш і вбиваєш людей! – Я? Вбиваю? – відгукнувся Смерть, явно ображений до глибини душі. – Та як тобі таке могло спасти на думку? Людей вбивають, але це їх особиста справа, тут я ні при чому. Я вступаю в гру після того, як ця подія станеться. Мій обов’язок – займатися людиною з моменту вбивства і далі. Зрештою, ти не знаходиш, що світ, в якому людей вбивають і після цього не вмирають, заслуговує назва біса дурного світу? Террі Пратчетт “Мор, учень Смерті”

Ви стоїте на самому нижчому щаблі розвитку, ви ще тільки формується, слабке в розумовому відношенні істота, всі ваші вчинки чисто звірині, і ви в присутності двох людей з університетською освітою дозволяєте собі з розбещеністю абсолютно нестерпним подавати якісь поради космічного масштабу і космічної ж дурості про те, як все поділити … вам потрібно мовчати і слухати, що вам говорять. Вчитися і намагатися стати хоч скільки-небудь прийнятним членом соціального суспільства. «Собаче серце» Михайло Булгаков

Ось така собі якась дурість, яка-небудь пішли дрібниця, весь задум може зіпсувати. «Злочин і кара» Федір Достоєвський