Цитати з книг про портрети

ерой Нашого Часу, милостиві государі мої, точно, портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, в повному їх розвитку

Я, право, не можу виставити напоказ цей портрет … Я вклав в нього занадто багато самого себе.

На кожному майданчику зі стіни дивилося все та сама особа. Портрет був виконаний так, що, куди б ти не став, очі тебе не відпускали.

Нинішній юнак відскочив б з жахом, якби показали йому його ж портрет у старості. Забирайте ж з собою в дорогу все людські руху, не залишайте їх на дорозі, не піднімете потім! «Мертві душі» Микола Гоголь

Я обвів поглядом кімнату. З нерухомих осіб на стінах дивилися очі, давно зотлілі в могилі. ці портрети залишилися незатребуваними або не сплаченими родичами. І все це були люди, які колись дихали і на щось сподівалися.

Кожен портрет, написаний з любов’ю, – це, по суті, портрет самого художника, а не того, хто йому позував. Чи не його, а самого себе розкриває на полотні художник.

Високо розвинений інтелект вже сам по собі деяка аномалія, він порушує гармонію особи. Як тільки людина почне мислити, у нього непропорційно витягується ніс, або збільшується лоб, або що-небудь інше псує його обличчя. Подивися на видатних діячів будь-наукового професії – як вони потворні! Виняток становлять, звичайно, наші духовні пастирі, – але ці адже не обтяжують своїх мізків. Єпископ в вісімдесят років продовжує твердити те, що йому вселяли, коли він був вісімнадцятирічним юнаком, – природно, що особа його зберігає красу і злиднів. Судячи з портрета, твій таємничий молодий приятель, чиє ім’я ти вперто не хочеш назвати, чарівний, – значить, він ніколи ні про що не думає. Я в цьому абсолютно переконаний. Напевно, він – безмозка і чарівне боже створіння, яке нам слід було б завжди мати перед собою: взимку, коли немає квітів, – щоб радувати око, а влітку – щоб освіжати розпалений мозок.