Цитати з книг про розум

Люди благородні – це ті, від чийого розуму і талантів усім найбільше користі.

– Не сходи с ума, ти ж застудишся! – Я і так застуджена. -Ти застудити свою застуду!

Найгірше, коли потрібно чекати і не можеш нічого зробити. Від цього можна збожеволіти.

Напевно, вам не раз зустрічалися дуже розумні жінки, які досить успішно приховували від вас свій розум. Якщо хочете знайти для колекції рідкісного жучка, потрібно гарненько пошукати і не лінуватися поширюють по різним затишних куточках.

Тут потрібен був ще якийсь розумовий атлетизм, здатність найтоншим чином застосовувати логіку, а в наступну мить не помічати грубою логічної помилки. Дурість була так само необхідна, як розум, і так само важко давалася.

Мене приваблює ваш склад розуму. Ми з вами схоже мислимо, з тією лише різницею, що ви божевільні.

В якомусь сенсі книжка не повідомила йому нічого нового – але в цьому-то і полягала її принадність. Вона говорила те, що він сам би міг сказати, якби зумів привести в порядок уривчасті думки. Вона була твором розуму, схожого на його розум, тільки набагато більш сильного, більш систематичного і не із’язвлённого страхом. Кращі книги, зрозумів він, кажуть тобі те, що ти вже сам знаєш.

В моді був деякий безлад умів. «Біси» Федір Достоєвський

Як же, як же, – відгукнувся Воланд, – я мав задоволення зустрітися з цією молодою людиною на Патріарших ставках. Він ледь самого мене не звів з розуму, доводячи мені, що мене немає!

Брехня є єдина людська привілей перед усіма організмами.Збрешеш – до правди дійдеш! Тому я і людина, що брешу. Ні до однієї правди не добиралися, що не збрехавши наперед раз чотирнадцять, а може, і сто чотирнадцять, а це почесно в своєму роді; ну а ми і збрехати щось своїм розумом не вміємо! Ти мені бреши, та бреши по-своєму, і я тебе тоді поцілую. Збрехати по-своєму – адже це майже краще, ніж правда по одному по-чужому; в першому випадку ти людина, а в другому ти тільки птах! «Злочин і кара» Федір Достоєвський

От чорт, що в нього на думці? Я блимають, коли він повертається до мене.

Самопожертвування, великодушність в рішучі хвилини, хоробрість, розум – і до всього цього неабияка підміна себелюбства, честолюбства, самолюбства, дріб’язкової делікатність особистої і багато чого того, без чого не обходиться людина. «Мертві душі» Микола Гоголь