Я став читати, вчитися – науки також набридли; я бачив, що ні слава, ні щастя від них не залежать аніскільки, тому що найщасливіші люди – невігласи.
Мене охопила смуток перед далекою дорогою. Чи не правда, мессир, вона цілком природна, навіть тоді, коли людина знає, що в кінці цієї дороги його чекає щастя?