Надія Пилипенко
Висловлювання і цитати Сергія Єсеніна. Найкращі цитати російського поета XX століття Сергія Олександровича Єсеніна ми зібрали для Вас на сайті Citaty.org.ua. Поринь у красу новокрестьянскіх поезії і лірики з висловлюваннями і цитатами від Сергія Єсеніна.
Не сумуй, дорогий, і не Ахайя, Життя тримай, як коня, за вузду, Надсилай всіх і кожного на х * й, Щоб тебе не послали пиз * у!
І щоб світло над повною кухлем Легкої піною не згас – Пий і співай, моя подружка: На землі живуть лише раз!
Я вже готовий. Я боязкий. Глянь на пляшок рать! Я збираю пробки – Душу мою затикати.
Чужа і смішна мені ця містика дешевого православ’я, і завжди щось вона вимагає якихось обов’язково нерозумних і жорстоких подвигів.
Живіть так, Як вас веде зірка, Під Кучок оновленої сіни. З привітанням, Вас пам’ятає завжди Знайомий ваш Сергій Єсенін.
Я не люблю квіти з кущів, Чи не називаю їх квітами. Хоч торкаюся до них устами, Але не знайду до них ніжних слів. Я тільки той люблю квітка, який вріс корінням в землю, Його люблю я і припускаю, Як північний наш волошка.
Там, на півночі, дівчина теж, На тебе вона страшно схожа, Може, думає про мене … Шагане ти моя, Шагане.
Нехай для серця тягуче кілочка Ця пісня тварин прав! .. … Так мисливці труять вовка, Затискаючи в лещата облав …
Занадто я любив на цьому світі Все, що душу втілює в плоть.
Хто любив, вже той любити не може, Хто згорів, того і не підпалиш.
В грози, в бурі, в життєву стинь, при важких втрати і коли тобі сумно, здаватися усміхненим і простим – найвище в світі мистецтво.
Той же місяць, тільки трохи ширше, Трохи жовтіше і з іншого краю. Ми з тобою любимо в цьому світі Однаково з усіма, дорога.
Ах, і сам я нині чтой-то став нестійкий, Чи не дійду до будинку з дружньої пиятики. Там он зустрів вербу, там сосну примітив, виспівували їм пісні під заметіль про літо. Сам собі здавався я таким же кленом, Тільки не опалим, а щосили зеленим.
Умій смертельно ненавидіти, тоді навчишся любити …
Якщо б не було пекла і раю, Їх би вигадав сам чоловік.
Так чого ж мені її ревнувати. Так чого ж мені хворіти такому. Наше життя – простирадло та ліжко. Наше життя – поцілунок та у вир.
