Надія Пилипенко
Я був щасливий тут, і вже не буду.
Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Він світить у темряві.
Справжнє Щастя – тут і зараз. Воно не має ніякого відношення до Минулому і Майбутньому.
Щастя цілком, без домішки страждань, не буває.
Дай, Джим, на щастя лапу мені, Таку лапу не бачив я зроду. Давай з тобою статі при місяці На тиху, безшумну погоду. Дай, Джим, на щастя лапу мені. Будь ласка, голубчику, що не ліжісь. Зрозумій зі мною хоч найпростіше. Адже ти не знаєш, що таке життя, Не знаєш ти, що жити на світі варто.
У самого злого людини розквітає особа, коли йому кажуть, що його люблять. Стало бути, в цьому щастя …
невеселі щастя заставу – Божевільне серце поета.
Кому хто служить – мудрий, назви: любов чи щастя, щастя чи кохання?
Кожен хоче жити на вершині гори, але все щастя, все розвиток відбувається поки ти туди піднімаєшся.
– Ось одружишся, Алешенька, тоді зрозумієш, що таке щастя.
– Так?
– Так. Але пізно буде.
Не заспокоюється, не давайте присипляти себе! Поки молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро! Щастя немає і не повинно його бути, а якщо в житті є сенс і мета, то сенс це й мета зовсім не в нашій щастя, а в чомусь більш розумному і великому. Робіть добро! «Аґрус» Антон Чехов
Ні щастя в комфорті, купується щастя стражданням. (З нотаток до чорновим редакціям роману «Злочин і кара»)
Звичайна логіка стверджує: якщо ти нещасливий, значить, у тебе немає щастя. А раз його у тебе немає, то йди і шукай. Парадоксальна ж логіка говорить: якщо ти підеш шукати щастя, то ти його втратиш! Просто сядь і зрозумій, що воно в тебе є.
Щастя немає. Але сумувати не буду – Є всюди рідні серцю кури, Для мене розсіяні всюди Молоді чуттєві дурепи. З ними я все радості припускаю І для них лише кажу віршами: Тому, знати, люди люблять землю, Що вона пропахла півнями.
Жінки хочуть мінятися. Вони не праві. Я за щастя. А щастя в постійності і в тому, щоб не змінюватися.
Насолода, розкіш – ось що ви називаєте щастям, а я думаю, що нічого не бажати – мій раю богів, і тому потребує лише в невеликій є наближення до цього вищого щастя.
