Надія Пилипенко
Шанобливість без знання належного перетворюється на самокатування. Обережність без знання належного перетворюється на боягузтво. Хоробрість без знання належного перетворюється на нерозсудливість. Прямодушність без знання належного перетворюється на грубість.
Існує тільки один бог – знання, і тільки один диявол – неуцтво.
Вся нинішня правова наука – це лише систематизація знань про те, як перекладати відповідальність на інших.
Те, що написано рукою Провидіння вже недоступно надалі для зміни, ні доводам розуму, ні знань богослова і ніяким сльозам НЕ змити долі рішення.
Уява важливіша, ніж знання. Знання обмежена. Уява оточує світ.
Знання експерта, як би не було воно необхідне, не замінить великодушного і розуміє погляду на людську ситуацію – у всій її печалі, з усією її невгамовним надією.
Знання гамує великого, дивує звичайного і роздуває маленької людини.
Знання, відокремлене від справедливості та іншої чесноти, представляється плутощами, а не мудрістю.
Знання – найкраща валюта XXI століття.
Народ можна примусити до послуху, але його не можна примусити до знання.
Не бойся незнання, бійся помилкового знання. Від нього все зло світу.
Кращі з молоді – нещасні, коливаючись між самовдоволенням знання всієї балаканини Дарвіном, Геккель, Марксов, різних Метерлінка, Кнут Гамсун, Вейнінгер, Ніцше і т.п., шанованих ними великими мудрецями, і невиразним свідомістю безглуздості на підставіцих навчань розуміння життя, все-таки шукають, і зрозуміло марно, пояснення сенсу життя і все більше і більше, як це і не може бути інакше, приходять у відчай.
Знання тільки тоді знання, коли воно набуте завдяки мисленню, а не однієї пам’яттю.
Знання не перероджується людини: воно тільки змінює його, але змінює не в одну загальну, казенну форму, а по натурі цієї людини.
Уява більш важливо, ніж знання.
Важлива не кількість знань, а якість їх. Всього знати ніхто не може, а соромно і шкідливо прикидатися, що знаєш, чого не знаєш.
Віра є знання сенсу людського життя, внаслідок якого людина не знищує себе, а живе. Віра є сила життя. Якщо людина живе, то він будь-що-небудь та вірить. Якщо б він не вірив, що для чогось треба жити, то він би не жив.
