Надія Пилипенко
– Хто це? – Тищенко. – А, ну я чув. Ну хороша ж … Я в Москві гроші віддам. Або зараз треба? – Віддай 50 доларів, і нормально. – А інше? – Що інше? Картина коштує 200 доларів – Яка картина коштує 200 доларів ?? – Ось ця картина коштує 200 доларів – А чому вона коштує 200 доларів? Це ж Тищенко !! – А хто це – Тищенко? – … !!! – Я не знаю. Тільки Слава ось про нього щось чув. Слава, хто такий Тищенко? – Іди на хер, зрозумів? – Ні нормально? Я йому 700 доларів заощадив, а він мене на хер посилає …
– Ну що, тряхнём? – Кого? – Салтикова. – Ех Хахін, Хахін … Не знав би я тебе, дурня 12 років, сидів би ти тут. Вона ж зірка! Її ж вся Москва знає! Тряхнём. – Жучка їй краще постав.
– Давно я в під’їздах не цілувалася. – Ти була в Америці? – Була. – Ну і як? – Ну ніяк. – А … А я ось за кордоном ніколи не був. – Ну і нічого там робити. А чо ти мене сюди притягнув? – Гарно. – Пішли до мене. – Та не встигнемо, у мене потяг через годину. Ти мені телефонуй, ладно. – Ти куди? До Америки? – Та ні, тут недалеко, під Тулою. Ти мене набирай без всякого коду, як в Москві. Такий телефон спеціальний – роумінг. – Та знаю я. – А … – Так я ненадовго. Дня чотири на все.
