Надія Пилипенко
Вранці встав, відразу – за дриль!
А все чоловіка! От уже воістину злий геній. З ранку до вечора кадить фіміам.
– А ось чому? Пили однаково, а від одного з ранку тхне, а від іншого – злегка тхне?
– Це називається «внутрішня інтелігентність»!
– З 8 до 10 – подвиг. – Як це розуміти? – Це означає, що від 8 до 10 ранку у нього запланований подвиг. Ну, що ви скажете, пане бургомістр, про людину, яка щодня відправляється на подвиг, точно на службу? – Я сам служу, пані. Кожен день до дев’ятої ранку я повинен йти в мій магістрат. Я не скажу, що це подвиг, але взагалі щось героїчне в цьому є.
– Пан барон вас давно чекає. Він з ранку в кабінеті працює, замкнувся і питає: «Томас, – каже, – не приїхав ще пан пастор?» Я кажу: «Ні ще». Він каже: «Ну і слава богу». Дуже вас чекає.
Шампанське зранку п’ють тільки або аристократи, або дегенерати.
– Підйом о 6 годині ранку !! – не карається.
– Гроші вперед, – заявив монтер, – уранці – гроші, ввечері – стільці або ввечері – гроші, а на наступний день вранці – стільці. – А може бути, сьогодні – стільці, а завтра – гроші? – катував Остап. – Я ж, дуся, людина змучений. Такі умови душа не приймає.
З восьмої ранку, до десяти – подвиг.
Плачу два рази в день: перший раз – увечері, коли дивлюся фільму, другий раз – вранці, коли підраховую збитки.
– А де Тоня? – З ранку поїхала з Миколою на дачу. – Ууу … Ну, все! Засмоктало міщанське болото!
Джентльмени, моя кінь займала чергу з ранку.
– Вітя, не треба так поспішати. І потім,для риби є спеціальний ніж. – Я забув, який. – Бовдур. Весь ранок тебе вчила. Що подумає про тебе наша гостя?
– А можна так – вранці стільці, а ввечері – гроші? – Можна, можливо! Але гроші – вперед!
– Ну, як влаштувалися на новому місці? – О … Це, брат, сон. Ходжу і мружиться. Такий, розумієш, це простір. Така воля. Гуляй – не хочу. Ну, є, звичайно, що підробити. Там підлоги, інше … Я, як вранці встав, відразу за дрЕль!
