Надія Пилипенко
Цитати з фільму “День виборів”. Перша екранізація творчості московського театру Квартет І. Знято «фарс-мажорна» комедія в 2007 році за участю групи Бі-2, Чайф, Ленінград, Уматарман, Иванушки International а також Андрія Макаревич і Валерія Сюткина.
– А якщо він передзвонить в Адміністрацію Президента і запитає, хто з ним розмовляв? – Саня, я не хочу тебе засмучувати, але він же все одно до нас потрапить!
Я на хімію забив І на фізику з приладом. Я стояв собі курив, Раптом вона по коридорчику: “Здрастуй, Гена Іванов, чому не на заняттях?” Я відчув любов І відкрив свої обійми. Вчителька перша моя, Вона ж і остання, Любов неправомірна моя, Неповнолітня. Жорстоко обламала нас доля, Безглузда, подлючен. Вчителька перша моя Залишилася самої кращою. Ми зустрічалися знову і знову У кабінеті географії. Зігрівала нас любов Навіть на холодному кахлі. Але в навчанні мені вона не давала послаблення: виконував завжди сповна всі завдання без ліні я. Не лякала зовсім нас Неминучість покарання. Пам’ятає мій дев’ятий клас, Як давали свідчення. Ти повір, любов моя, Я тримався до останнього. Невесела стаття – спокушання малолітніх … Вчителька перша моя, За школі і інтимна. Любов неправомірна моя, Моя нелегітимна. Жорстоко обламала нас доля, Безглузда, подлючен. Вчителька перша моя За провлокой колючий …
– Хвойне дерево з трьох букв … Може бути, Пуя?
– А може бути, пха? Є ж таке грузинське дерево “пха”? Або японське? – А точно Пушкін? – Тут автори кросворду цитують вірш про няню, так що …
– Чи зіграють всі: демонстрації, голодовки. Не хвилюйся. – Це ж напевно дуже дорого. – Я тебе благаю, вони в театрі взагалі нічого не отримують. Голодувати будуть за їжу!
– А чому не йде ефір ??? – Ефір вже був … – Так? і що сказали? – Що керівник проекту проспав ефір …
Ой, справа була, Козак, на тій на Волзі на річки … Всією Явропи на увазі, в дев’яностому тому році … По річці, по Волужке, приплив до нас так посланець гонець. Весь навиліт Ранет, союзної нам брігадушкі боєць. Ой, голова пов’язана, кровищей перемазаний. Він коньяк замовляв, чорнуху нам розповідав … «Ой, та годі вам, козаченьки, сидіти по барах, та горілку жерти! З поблядушек місцевих та оброк-податок мізерний збирати! У сусідньому місті ти, чуєш-ка, та твориться беззаконня! Бусурман-паша так там центральним, чуєш-ка, ринком заволодів! » Ой мовив – так розслабився, та зараз же преставився … Полетів до Боженьки, що не винюхав доріженьки. Ой, та піднімався на ноги, тут сам так Парамонов-отаман! З погрябов жалезних, хой, та бомби-пулямети виймав! Споряджав на справу два десятка, та двянадцать козачків, Самих яму відданих, так ой, да відморожених качків. Отаман з урядником на джипі з кенгурятником … А все його хлопці на новеньких девятушках … обосрал сам паша вирішувати так за поняттями питання! Обернувся полозом, змією та під прилавками поповз. Впав навзнак з усієї дурі Парамонов-отаман! Полятел він соколом, так побіг він соболем, так ой змію-гадюку зловив! Козаки про ту пору мочили крейді Шушарах … А Парамонов з тим пашею зійшлися в битві на великий! Билися вони так на заводі серед Мартиновський пячей, Конча кулі в пулямете, битва стала гарячою! Ой як Тярмянатор отаман залізний лом в нього мятал! Оступився Бусурман-паша, впав в розплавлений мяталл. Любо! Козачки до часу все отримали премії. А за розбирання праву – Парамонов-отаман та військо його! – покриті вічною славою!
