Надія Пилипенко
– Слав … Слав … сталося що? Слав, ну да? – Макс, ну … – Слава, ну да? – Макс, йди нафіг … – Слав, ну да? – Так Так Так! – О ні! – Ой, молодець ….
– Ось ви смієтеся.
– Я? Плачу.
– Тихо! Ой … в сенсі – «не голосно» …
Слухайте, а я вперше випиваю з ранку. Це ж ніби так погано … А чого ж тоді так добре?
– А що це? – Це вертоліт – Я бачу, а навіщо він сюди летить? – Яка різниця? Мені нудно! – Везе. А мені страшно.
– Піх … – Піх? – Ага, ну ялиця жіночого роду, а Піх чоловічого. – Максим, який Піх, ну, який Піх ?? У тебе один Піх на розумі!
– Слава, Слава, що з музикантами? – Саша, ось низький тобі уклін. Ніколи ще мене не посилало за дві години 56 осіб. Ніколи.
– Ти сам-то в армії служив? – Так. Ні. А що потрібно? – Тобі немає. – Дякую.
Ще вчора ти тягав портфель І з пацанами курив в рукав, Жив по закону звідси досель, Від усіх приховував свій особливий характер. Ти був наче простий молодик, І зціпивши зуби, грав у футбол, Але цим іграм прийшов кінець І ти сьогодні міняєш підлогу! ПРИСПІВ Ти трансвестит, Машка, а це значить, Що і тебе сьогодні щастя відвідає. Ти трансвестит, Машка- воно не плаче, А тільки модні мелодії свистить. Ти був убогий похмурий хмир, Тепер ти фея на все на сто, Тобі відкрився дивний світ, І не бентежить тебе ніщо. ПРИСПІВ
– Саш, а ось зараз ти можеш мені пояснити, чому я повинен був з 5 ранку завантажувати з інтернету все про повну загальну середню Поволжі? – Ой … – Костюм. Літній. Що?
– Ви хто такий? – Я хто такий ?! Фелікс Дзержинський, чули!
– До речі, Саша, щодо запізнення: ми ось тільки що відпливли. – Як відпливли? Але це ж бардак. – Зате ти головний.
– А хто такий Олівер Кромвель? – Англійська політичний діяч сімнадцятого століття. – А скільки букв?
Саш, а че такий сміливий? Саш? Ось я тебе попереджаю, Саш: ось козаки побудують нас на палубі і запитають: «Хто начальник штабу? Хто ?! Начальник штабу?!” – ось я тебе попереджаю, Саш – я мовчати не буду!
– Ти хто? – Хто хто?! – Фелікс Дзержинський!
– Подзвонив! – Володька? Сам? Перший? – Сказав, що все одно мене любить, готовий пробачити і повернутися. – Та ти що .. – А ще дзвонив Гоша .. Сказав, що від дружини пішов .. – Нічого собі. – А ще Максим дзвонив своєму агенту, щоб той знімав нам квартиру .. – І що ти тепер будеш робити? – Не знаю .. нікого з них бачити не хочу .. ні-ко-го ..
