Надія Пилипенко
Осінь тільки взялася за роботу, тільки вийняла кисть і різець, поклала кой-де позолоту, подекуди впустила багрець, і забарилася, ніби вирішуючи, прийматися їй так иль так? Те зневіриться, фарби заважаючи, і в збентеження відступить на крок … Те зайде від злості і на шматки все порве нещадної рукою … І раптом, болісної вночі, знайде величавий спокій. І тоді вже, зібравши воєдино всі усилья, роздуми, шляхи, намалює таку картину, що не зможемо ми очей відвести. Маргарита Алигер
Сторінка: 1 2
