Надія Пилипенко
Поясніть, нарешті, чому ваша наречена прийде шукати вас у мене вдома!
– Поїхали з нами додому. Там добре.
– А що я там робитиму?
– А тут ти че робиш?
– Семен Васильович! Ви ж у мене в будинку! – Твій дім – тюрма!
До трьох повернемося – щоб був удома!
В травнем будинку попрошу не виражатися!
– Потім народжую йому дитину, сиджу вдома, яка різниця, де і коли ти працювала? – Ну а коли він все дізнається – пізно, до мене звик, дитини обожнює, без мене життя не уявляє, ще й вибачення просити буде. – За що? – Ну, на той час знайдеться за що.
– Але я як завідувач культвідділом нашого будинку .. – Завідуюча … – Завідуюча … пропоную вам взяти кілька журналів – на користь дітей Німеччини! За полтинику штука! – Ні, не візьму. – Але чому ви відмовляєтеся? – Не хочу. – Ви не співчуваєте дітям Німеччини? – Співчуваю. – А, півгривні шкода ?! – Ні. – Так чому ж? – Не хочу.
– Ми до вас, професор, ось у якій справі! Ми, управління нашого будинку, прийшли до вас після загальних зборів мешканців нашого будинку, на якому стояло питання про ущільнення квартир будинку! – Хто на кому стояв ???
Баранов в стійло. Холодильник в будинок.
