Цитати з книг про фільми

Ні, ні, книги не викладуть вам відразу все, чого вам хочеться. Шукайте це самі всюди, де можна, – в старих грамофонних платівках, в старих фільмах, в старих друзів. Шукайте це в навколишньому вас природі, в самому собі.

Ви не книги потрібні, а то, що колись було в них, що могло б і тепер бути в програмах наших вітальнях. Те ж увагу до подробиць, ту ж чуйність і свідомість могли б виховувати і наші радіо- і телевізійні передачі, але, на жаль, вони цього не роблять. Ні, ні, книги не викладуть вам відразу все, чого вам хочеться. Шукайте це самі всюди, де можна, – в старих грамофонних платівках, в старих фільмах, в старих друзів. Шукайте це в навколишньому вас природі, в самому собі. Книги – тільки одне з вмістилищ, де ми зберігаємо те, що боїмося забути. У них немає ніякої таємниці, ніякого чаклунства. Чари лише в тому, що вони говорять, в тому, як вони зшивають клаптики Всесвіту в єдине ціле.

– Який твій улюблений фільм? – Не знаю. Як на мене, вони всі однакові. – А книга? – «По той бік раю» Скотта Фіцджеральда. – Чому? – Я прочитав її останньої.

Колись книгу читали лише деякі – тут, там, в різних місцях. Тому і книги могли бути різними. Світ був просторий. Але, коли в світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлася, почетверити, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизилося до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.

Особисто я вважаю за краще думати, що життя в коледжі у брата точно така, як її описують в кіно. У сенсі, не в таких фільмах, де показують одні вечірки. Швидше в таких, де хлопець зустрічає розумну дівчину, яка носить купу светрів і п’є какао.

Якщо драма беззмістовна, фільм порожній, а комедія бездарна, дайте мені дозу збудливого – вдарте по нервах оглушливої ​​музикою! І мені здаватиметься, що я реагую на п’єсу, тоді як це всього-на-всього механічна реакція на звуковолни. Але мені-то все одно. Я люблю, щоб мене труснуло як слід.