Надія Пилипенко
– Одним виродком більше. – Це ви про мене? – А про кого? Че ти приперся сюди?
Ось ще один росіянин. Татарином звуть.
– Че йому треба? Раків захотів? Че ті треба? – Бруд каже, брудна їжа. Раки з дна бруд їдять, їх їсти не можна. – Бруд? Чого? Та ти на себе подивися – чорний як сволота. Ти «Мойдодир» читав? А ну пшёл звідси! – Негр, гоу, гоу
– Ну що, тряхнём? – Кого? – Салтикова. – Ех Хахін, Хахін … Не знав би я тебе, дурня 12 років, сидів би ти тут. Вона ж зірка! Її ж вся Москва знає! Тряхнём. – Жучка їй краще постав.
столі тримай. Ось так … Там глушник. Я на гачок надавлю – яйця твої на підлогу впадуть. Що, страшно? А коли Костю вбивав, не страшно було?
Гвинтівки Мосіна, я думаю, вас не зацікавлять.
– Свій своєму мимоволі брат. Народна фашистська приказка. (Простягаючи руку) Фашист. – Данила … Німець? – Русский … – Взагалі-то у мене це, дід на війні загинув … – Буває …
– Я залишаюся! Я залишаюся! Я буду тут жити!
– Поїхали з нами додому. Там добре. – А що я там робитиму? – А тут ти че робиш?
– Давно я в під’їздах не цілувалася. – Ти була в Америці? – Була. – Ну і як? – Ну ніяк. – А … А я ось за кордоном ніколи не був. – Ну і нічого там робити. А чо ти мене сюди притягнув? – Гарно. – Пішли до мене. – Та не встигнемо, у мене потяг через годину. Ти мені телефонуй, ладно. – Ти куди? До Америки? – Та ні, тут недалеко, під Тулою. Ти мене набирай без всякого коду, як в Москві. Такий телефон спеціальний – роумінг. – Та знаю я. – А … – Так я ненадовго. Дня чотири на все.
– Ласкаво просимо в США. – Дякую. Ось виродки.
Свого? “Свій своєму мимоволі брат” – народна фашистська приказка.
– Значить, зібралися в інститут поступати. Приїхали озирнутися, про підготовчі курси дізнатися. А що реєструватися потрібно, не знали, так? – Ти ж читаєш. – Я маю право затримати вас ще на три доби, до з’ясування обставин. – Тобі треба? – Ти за що затриманих побив? – За справу. Плеєр поверни.
– Просто там таку музику не слухають – вона не справжня. – Де там? – На війні. – На якій війні, дружок? Тут світ, тут інші закони. І я цю музику співаю, зрозумів? – Знаєш, ти мені дуже сподобалася не через це.
