Надія Пилипенко
– Як на стежку війни, так не малий, а як на фільму … – Соромся, Біле Перо! Ти ще не відсвяткував свою шістнадцяту весну.
– Ви щось сказали? Ммм? Значить, вам нема чого мені сказати? Справжньому чоловікові завжди є що сказати. Якщо, звичайно, він – справжній чоловік.
– Гаррі! Вмираю від спраги! Хелло! – Давненько я тебе не бачив, Денло … Прошу! – Та що таке? – Вода. – Що ?! – Ти сказав, що вмираєш від спраги – я дав тобі воду. – Ах ти скунс смердючий! Я цілий місяць торчу на своєму ранчо без краплі віскі! А ти підсуваєш мені воду? Виродок нещасний! Койот, і син койота! – Денло, так ти у мене питав воду або … – Віскі, чорт забирай, віскі! Коли я запитував у тебе що-небудь інше? А? – Давай, Денло, давай!
– Старію, старію … Два рази помилитися в одному і тому ж людині – такого зі мною раніше не було.
– Хотів би я знати, що за штуку вони сюди тягнуть. – Схоже на гільйотину. – Після сера Чарльза Дарвіна я від них можу очікувати електричного стільця.
Не треба, Джек. Майбутнє нас розсудить. В дорогу! Наш глядач чекає нас!
– Десять проти одного, сер, що ви двома руками тримайтеся за Біблію! – Ну, для мене скоріше, це – Святе Письмо! – Чи готуєтеся до кращого життя? – І вам того ж бажаю. – Ха-ха-ха, я не поспішаю. І вас не кваплю.
Плачу два рази в день: перший раз – увечері, коли дивлюся фільму, другий раз – вранці, коли підраховую збитки.
– Біллі, Біллі, Біллі! Здається мені, два образи в один день – це забагато! Мало того, що цю штуку повісили на стіну, нас змушують ще дивитися на неї!
– У твоїх фільмах люди цілуються, а через хвилину у них з’являється бебі! Ми з тобою стільки вже цілувалися … – Річ у тім, Діана … Як тобі це пояснити? Це називається “монтаж”! – Поцілунок – чик – весілля – чик – і – бебі! – О, Джонні, я хочу як в кінематографі. Прошу тебе, зроби монтаж!
– Я думаю так, Пеппі: якщо жінка щось просить, то їй треба неодмінно дати! Інакше вона візьме сама!
Джентльмени, скажіть, а поїзд вже пішов?
Відпочинемо, джентльмени!
– Мені нічого не потрібно. – Коли я бачу перед собою людину, якій нічого не потрібно, я розумію, що йому потрібно все!
А той би джентльмен сказав: «Заткнись, будь ласка, Хью!»
Джентльмени, моя кінь займала чергуз ранку.
