Надія Пилипенко
– Ну нічо-нічо, ось нехай спочатку одружується. Потім йому все сама розкажеш. – Правильно. Якщо любить – пробачить. – Ні, дівчатка. Не хочу я починати сім’ю з обману. Противно …
Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально!
– А цей, який нижче, із позначкою – кандидат технічних наук. – Яких? – Ммм … технічних!
У тебе є особливість: ти все слухаєш, слухаєш, а потім прямо в лоб ставиш запитання, і майже завжди у справі. Така, знаєш, майже чоловіча прямолінійність. Деяким чоловікам навіть подобаються такі жінки.
– Якщо у чоловіків є свої справи, вони спокійно можуть зайнятися ними. Думаю, що наша продукція більше зацікавить жінок.
– Ти хоч сказав би, як тебе звати. – Гога. – Як? – Можна Гоша.
Самотність! Люди змучені самотністю. Нікуди піти. На танцмайданчик пізно, та й таких майданчиків майже не стало, все більше дискотеки, а там чотирнадцятилітні хлопчики і дівчатка. Де можна познайомитися один з одним? На роботі. Але є чисто жіночі колективи: фабрики, школи, поліклініки …
– Він хто? – Слюсар. – А звідки він взявся? – З електрички.
– Тепер ці хлопчаки будуть думати, що правий той, хто сильніший. – Тепер ці хлопчаки будуть знати, що проти сили може знайтися й інша сила.
– А че це ви в темряві сидите? – Ми? Телевізор дивимося.
– Вона, звичайно, була стерво. – Ні, вона прекрасний жінка, ось зараз вийшла заміж, щаслива. – Значить, ви погана людина? – Я? Так у мене практично немає недоліків.
– Припиніть обніматися! Ви що, забули, що перебуваєте в громадському місці?
– Сорока ще немає, а животи відростили, м’яті всі якісь … черевики нечищені … – А черевики причому? – А терпіти не можу, коли у мужика нечищена взуття …
– За дитину випити святу справу. Одну чарочку. – Ось чорти, набридло мені з вами боротися.
– Ну, а ми-то їм навіщо? У них свої жінки є. – А ми не гірші за їхніх.
– А сьогодні що ж? – А це так, показові виступи. Правда, ну ви ж про мене нічого не знали. А тепер вам так кваліфіковано, красиво все пояснили. – Гоша, ви мені подобаєтеся. А як же всі ці академіки, доктори?
Вечір перестає бути томним …
– І давно це так тебе на солоненьке потягнуло?
– Не дуже.
– Ммм …
