Надія Пилипенко
А між тим, мені іноді входила в голову фантазія: ну що, якщо б це не євреїв було в Росії три мільйони, а росіян; а євреїв було б 80 мільйонів ну, будь-що звернулися б у них російські і як би вони їх цькували? Дали б вони їм зрівнятися з собою в правах? Дали б їм молитися серед них вільно? Чи не звернули б прямо в рабів? Гірше того: чи не здерли б шкіру зовсім! Чи не побили б до тла, до остаточного винищення, як деливалі вони з чужими народностями в старовину, в древню свою історію? Ні-с, запевняю вас, що в російській народі немає упередженої ненависті до єврея, а є, може бути, несімпатія до нього, особливо по місцях і навіть може бути, дуже сильна. О, без цього не можна, це є, але відбувається це зовсім не від того, що він єврей, не з племінної, не з релігійної який-небудь ненависті, а відбувається це від інших причин, в яких винен вже не корінний народ, а сам єврей. «Єврейське питання» Федір Достоєвський
Я тільки в головну думку мою вірю. Вона саме полягає в тому, що люди, за законом природи, поділяються взагалі на два розряди: на нижчий (звичайних), тобто, так би мовити, на матеріал, службовець єдино для зародження собі подібних, і власне на людей, тобто мають дар або талант сказати в середовищі своєї нове слово … Перший розряд завжди – пан сьогодення, другий розряд – пан майбутнього. Перші зберігають мир і примножують його чисельно; другі рухають світ і ведуть його до мети. І ті, і інші мають абсолютно однакове право існувати. Одним словом, у мене все рівносильне право мають, і – vive la guerre eternelle, – до Нового Єрусалиму, зрозуміло! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
