Надія Пилипенко
Мерзенний вир, в якому він загруз сам своєю волею, надто обтяжував його, і він, як і дуже багато в таких випадках, всього понад вірив в зміну місця: тільки б не ці люди, тільки б не ці обставини, тільки б полетіти з цього проклятого місця і – все відродиться, піде по-новому! «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
У всьому є межа, за яку перейти небезпечно; бо, раз переступивши, повернутись назад неможливо. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
За кордон я перш їздив, і завжди менітошно бувало. Не те щоб, а ось зоря займається, заливши Неаполітанський, море, дивишся, і якось сумно. Всього противнее, що й справді про щось сумуєш! Ні, на батьківщині краще: тут, по крайней мере, в усьому інших виниш, а себе виправдуєш. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Особливо цим відрізнялася Напівнаука, найстрашніший бич людства, гірше мору, голоду і війни, невідомий до нинішнього сторіччя. Напівнаука – це деспот, яких ще не приходило до цих пір ніколи. Деспот, що має своїх жерців і рабів, деспот, перед яким всі схилилося з любов’ю і забобонами, до сих пір немислимим, перед яким тремтить навіть сама наука і ганебно потурає йому. «Біси» Федір Достоєвський
Брехня завжди можна пробачити; брехня справа миле, бо до правди веде. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Чи зможу я переступити або не зможу! Насмілюся чи нагнутися і взяти чи ні? Чи тварина я тремтяча або право маю! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Я читаю тепер все – все газети, комуни, природничі науки, – все отримую, тому що треба ж, нарешті, знати, де живеш і з ким маєш справу. Не можна ж все життя прожити на верхах своєї фантазії. «Біси» Федір Достоєвський
Я ж радий зустрічати молодь: по ній впізнаєш, що нового. Ну-с, а моя думка саме така, що все більше помітиш і дізнаєшся, спостерігаючи молоді покоління наші. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
У буремні коливання або переходу завжди і всюди з’являються різні людці. Я не про тих так званих «передових» говорю, які завжди поспішають до всіх (головна турбота) і хоча дуже часто, як і нерозумний, але все ж з определенною більш-менш метою. Ні, я говорю лише про сволота. Повсякчас перехідний час піднімається ця сволота, яка є в кожному суспільстві, і вже не тільки без будь-якої мети, але навіть не маючи жодних ознак думки, а лише висловлюючи собою щосили занепокоєння і нетерпіння. Тим часом ця сволота, сама не знаючи того, майже завжди підпадає під команду тієї малої купки «передових», які діють з определенною метою, і та направляє весь цей сміття куди їй завгодно, якщо тільки сама не складається з досконалих ідіотів, що, втім , теж трапляється. «Біси» Федір Достоєвський
