Надія Пилипенко
Але навіщо ж вони самі мене так люблять, якщо я не стою того! О, якщо б я був один і ніхто не любив мене, і сам би я нікого не любив! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Таємне свідомість могутності нестерпно приємніше явного панування. «Підліток» Федір Достоєвський
Та й взагалі у нас, в російській суспільстві, найкращі манери у тих, які біти бували. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Потрібно бути дійсно великою людиною, щоб зуміти встояти навіть проти здорового глузду. «Біси» Федір Достоєвський
– Кожна хвилина, кожна мить життя повинні бути блаженством людині … повинні, неодмінно повинні! Це обов’язок самої людини так влаштувати; це його закон – прихований, але існуючий неодмінно. «Біси» Федір Достоєвський
Поліція негайно ж здалася, спочатку в окремих явищах, а потім і в можливому комплекті; почали, зрозуміло, грізно, наказуючи розійтися. Але робочі стали в упор, як стадо баранів. «Біси» Федір Достоєвський
В моді був деякий безлад умів. «Біси» Федір Достоєвський
Російські люди взагалі широкі люди … широкі, як їх земля … «Злочин і кара» Федір Достоєвський
При невдачі все здається нерозумно! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
І дійдеш до такої риси, що ні переступиш її – нещасна будеш, а переступиш, – може, ще найнещасніші будеш.
«Злочин і кара» Федір Достоєвський
Ось така собі якась дурість, яка-небудь пішли дрібниця, весь задум може зіпсувати. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
А поліція, до якої вони зверталися, не хотіла увійти в їхню образу. «Біси» Федір Достоєвський
– Степан Трохимович запевняє, що ви збожеволіли на німцях, – сміявся я, – ми з німців все ж що-небудь та стягнули собі в кишеню. – двадцять копійок взяли, а сто рублів своїх віддали. «Біси» Федір Достоєвський
Надруковано раптом, щоб виходили з вилами і щоб пам’ятали, що хто вийде вранці бідним, може ввечері повернутись додому багатим. «Біси» Федір Достоєвський
Розповідь його жадібно слухали; але коли він думав, що вже скінчив і задовольнив своїх слухачок, то виявилося, що для них він начебто ще й не починав. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
пошкодуєте нас той, хто всіх пошкодував і хто всіх і вся розумів, він єдиний, він і суддя.
«Злочин і кара» Федір Достоєвський
