Надія Пилипенко
– Ну, чо ти там змайстрував? – Труну. – Кого? – Труну. – Та ти що? Мати заматюкався! Так у тебе ціле кладовище!
Так, був час … Пам’ятаєш, як ми “белозерських” завалили? Аааахахахааа!
– Давай краще про справи поговоримо. – Давай поговоримо … Ну, кажи! – А справи наші дуже погані !!! Бабло закінчується, а роботи немає. – Ну і? – Що ну і? Бабло закінчується, а перспектив – ніяких!
Чи не нада мене пресувати!
Начебто героїн. Ні, точно не пральний порошок … Бадьорить.
А че у тя в коробці? Вуха доктора?
– Сергійку, а ти знаєш, що таке «халепу»? – Ні, Сергію Михайловичу! – халепу, Серьожа, – це відстань між піхвою і анальним отвором. Ось навіть Владик знає.
А ти російські пиріжки НЕ чіпай!
А якщо ти їдеш за героїном, ти повинен бути готовий до всього. Навіть до того, що тебе застануть зненацька.
Почуття гумору – це добре. З почуттям гумору помирати легше.
– Пороти вас треба! – А вас пороли? – А як же, а ти думаєш чому я такий став. – А я от вважаю, що дітей пороти не можна, мене ось батько лупцював, і що, я ось до цих пір його вбити хочу, і ще кого-небудь заодно.
Ми напевно помилилися квартирою, нам краще піти.
Чуєш, Баклажан, у вас в Ефіопії всі такі розумні?
Ну ось і усе … Карачун тобі, Церетелі!
– Давай наступного !!,
– Ефіопського ?!
– Неїї … Ефіопського потім.
Я – не ефіоп! Я – російський !!!
– Молодець, що приїхав. – Гівно питання. Гроші приготував?
– А ти знаєш, як це робити? – Ну звичайно. Я ж клятву Гіпократа давав. – Це підбадьорює.
Це ж не бізнесмен, це беспредельщик якийсь.
Судак ти білоокий, відморожений!
– Яка жопа! – Поводься пристойно. – Гаразд, гаразд … Але жопа какая !!!
-А ви шо, хлопців, все стріляєте? – А що? – А то, що вже не стріляють. Щас по-іншому бізнес роблять, не так як ваш Михалич.
Шо ти радієш, світло-синій ти п * дарас?
– Як же мені не турбуватися, якщо ви на рівному місці, на більярдному столі яму з лайном знайдете і в ній потоне!
Схоже, ми обгидили серйозних людей.
Ей, ти, довгий, че без черги?
