Надія Пилипенко
«Так, – сказав голос всередині, – так, можуть, варто їм тільки захотіти, як ні брикайся, як не кричи, тебе просто придушать величезною ручищей, і ти затіхнешь …» Я не хочу вмирати, – беззвучно закричав Дуглас. «Все одно доведеться, – сказав голос всередині, – хочеш не хочеш, а доведеться»
Вчора помер Чін Лінсі. Вчора, прямо тут, в нашому місті, назавжди скінчилася Громадянська війна. Вчора, прямо тут, помер президент Лінкольн, і генерал Лі, і генерал Грант, і сто тисяч інших, хто лицем на південь, а хто – на північ. І вчора вдень в будинку полковника Фрілея ухнуло зі скелі в саму що ні на є бездонну прірву ціле стадо бізонів і буйволів, величезна, як весь Гринтаун, штат Іллінойс. Вчора цілі хмари пилу вляглися навіки. А я-то спочатку нічого і не зрозумів! Жахливо, Том, просто жахливо! Як же нам тепер бути? Що будемо робити? Більше не буде ніяких буйволів … І ніяких не буде солдатів і генерала Гранта, і генерала Лі, і Чесного Ейба, і Чин Лінсі не буде! Ось вже не думав, що відразу може померти стільки народу! Але ж вони всі померли, Том, це вже точно …
В війні взагалі не виграють, Чарлі. Всі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім, просить світу. Я пам’ятаю лише вічні програші, поразки і гіркота, а добре було лише одне – коли все скінчилося. Ось кінець – це, можна сказати, виграш, Чарльз, але тут вже гармати ні при чому. Хоча ви то, звичайно, не про такі перемоги хотіли почути, правда?
В місті повнісінько ворогів, вони зляться через спеку і тому пам’ятають усі зимові спори і образи.
Смерть – це воскова лялька в ящику.
– Перше, що дізнаєшся в житті, – це що ти дурень. Останнє, що дізнаєшся, – це що ти все той же дурень. Багато передумав я за одну лише годину. І сказав собі: так адже ти сліпий, Лео Ауфмен! Хочете побачити справжню Машину щастя? Її винайшли тисячі років тому, і вона все ще працює: не завжди однаково добре, немає, але все таки працює. І вона весь час тут.
МОЖНА ПОКЛАДАТИСЯ НА ЛЮДЕЙ, БО: … вони їдуть … … чужі люди вмирають … … знайомі теж вмирають … … друзі вмирають … … люди вбивають інших людей, як в книгах … … твої рідні теж можуть померти … ОЗНАЧАЄ …
Візьми літо в руку, налий літо в келих – в самий крихітний, звичайно, з якого тільки і зробиш єдиний терпкий ковток, піднеси його до губ – і по жилах твоїх замість лютої зими побіжить спекотне літо.
